ВСТУП
На думку пересічних громадян казначейство — це так званий «мішок з грошима», але далеко це не так. Поглянемо в історію. Термін «казначейство» походить від поняття казна, що в перекладі з англійської означає скарб, цінність. Терміни «казна» і «казначейство» мають різні тлумачення в різних країнах. Це можна пояснити розвитком та еволюцією казни як суспільного фінансового інституту, який є частиною спадку, традицій і культури різних держав.
Термін «казна» вперше згадується в «Праці про гроші», яка булла написана в Індії дві тисячі років тому, де казна в широкому розумінні — це багатство держави, до якого включались, окрім детально перерахованих доходів, золото, коштовне каміння і метали, а також усі види сільськогосподарської продукції. У праці зазначалося, що армія і казна — найважливіші інструменти в руках монархії, тому вони мусять бути під безпосереднім контролем керівника держави. У більш вузькому значенні казна — це місце, куди надходили гроші і звідки здійснювалися платежі для конкретних цілей.
Історично казначейство виконувало декілька функцій:
1. Відповідало за збереження багатства держави;
2. Організовувало стягнення податків, зборів, мита та виділяло кошти на державні потреби;
3. Відповідало за емісію грошей, чеканку монет;
4. Виконувало функцію облікового відомства, тобто вело записи всіх операцій із зазначенням дати, характеру і кінцевого призначення платежів;
5. Випускало внутрішні та зовнішні боргові зобов’язання;
6. Приймало на збереження акції фінансових монополій, а також вклади населення.
Наявність окремого уповноваженого органу в системі виконавчої влади держави, відповідального за розробку та здійснення державної фінансової політики, є закономірністю для всіх епох і держав. Історія зародження, становлення і розвитку казначейства надзвичайно багата і цікава.
Традиції Державного казначейства України зародилися ще за часів Київської Русі. Прообразом казначейства можна вважати княжу казну Ярослава Мудрого і його спадкоємців. Державні доходи зосереджувались у казні князя, яка крім того слугувала сховищем матеріальних цінностей князівств.
У роки Запорізької Січі (кінець XV ст.) було організовано військовий скарб, до якого надходили доходи від промислової експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель і хуторів.
У Росії перші згадки про казначейство зустрічаються у XV ст. Вже тоді княжа казна великих московських князів, яка знаходилася у Кремлі на казенному дворі, набула значення центрального фінансового відомства. З розвитком економічних відносин удосконалювалась і система органів центрального управління. Історія створення Державного казначейства України починається з 1782-1796 років, коли на території сучасної України була створена казенна палата у складі Малоросійської губернії. У підпорядкуванні казенної палати були губернські і повітові казначейства.
Банківська система України
... неможливо навіть уявити собі розвинуту економіку держави. Сьогодні банківська система України – це один із найрозвинутіших елементів ... України, Законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України ...
1. КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В СИСТЕМІ КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ
Організаційну структуру Державного казначейства України сформовано, виходячи із завдань, поставлених щодо виконання Державного бюджету України.
Держказначейство має у своєму підпорядкуванні територіальні органи — управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та відділення, агентства, представництва, філії, пункти уповноважених у районах, містах і районах у містах. Доцільність створення територіальних органів у районах, містах і районах у містах визначається Колегією Держказначейства.
Організаційна структура Державного казначейства України (ДКУ) відтворює структуру адміністративно-територіального устрою України. ДКУ складається з центрального, 27 казначейських управлінь обласного значення та 684 територіальних відділень.
|
Адміністративно-територіального розміщення установи ДКУ поділені на три рівні |
|
Центральний рівень представляє Державне казначейство України, яке знаходиться у столиці України — Києві.
27 управлінь Державного казначейства (ОУДК) розташовані таким чином:
1 адміністративне управління — в Автономній Республіці Крим;
24 адміністративні управління функціонують в областях;
2 адміністративні управління — у містах Києві та Севастополі.
684 районних відділення Державного казначейства (РВДК) — у найбільш важливих місцевих адміністративних центрах.
У деяких випадках районні відділення Державного казначейства (РВДК) або одночасно обслуговують бюджетні установи, що розташовані як у сільській місцевості, так і у районному центрі, або зовсім не запроваджуються як окремі органи, оскільки деякі адміністративні райони великих міст об’єднують свої функції, зливаючись у єдине міське ВДК великого міста.
Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Державне казначейство України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України. Голова Держказначейства має заступників, яких призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України.
Голова Держказначейства здійснює загальне, керівництво Держказначейством, несе персональну відповідальність за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє обов’язки між своїми заступниками.
Голова Держказначейства затверджує структуру Держказначейства та управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, призначає на посади та звільняє з посад керівників територіальних органів Держказначейства.
Штатні розписи відділень, агентств, представництв, філій, пунктів уповноважених у районах, містах і районах у містах затверджують керівники відповідних територіальних управлінь за погодженням з керівництвом Держказначейства.
Для погодженого вирішення завдань, що належать до компетенції Держказначейства, обговорення найважливіших питань його діяльності утворюється колегія у кількості 11 чоловік у складі Голови Держказначейства (голова колегії), його заступників за посадою та інших керівних працівників Держказначейства. Склад колегії затверджується Головою Держказначейства. Рішення колегії втілюються в життя постановами.
Нині існує 24 адміністративних обласних управління. Середня чисельність персоналу у кожному ОУДК становить 54 одиниці. Кожне ОУДК очолює начальник, який несе відповідальність за роботу всіх районних відділів Державного казначейства у рамках адміністративного регіону та в межах покладених на нього функцій.
Обласні управління Державного казначейства (ОУДК) здійснюють:
А) Впровадження законодавчої та нормативної бази з виконання бюджету.
Б) Касове виконання Державного бюджету, зокрема:
1. Бухгалтерський облік та звітність з проведених ними операцій;
2. Отримання, реєстрацію, доведення бюджетним установам асигнувань та інформації, пов’язаної з управлінням бюджетом, виписок про асигнування;
3. Управління бюджетними надходженнями на Єдиний казначейський рахунок у НБУ, переказ коштів та проведення видатків;
4. Облік та звітування органам виконавчої та законодавчої влади про виконання функцій, що входять до обов’язків ОУДК;
5. Збирання, перевірку та введення даних до інформаційної системи, а також консолідацію звітів про виконання бюджету;
6. Контроль за фінансовим виконанням державних програм, державних цільових фондів.
В) Виконання завдань Держказначейства.
Г) Керівництво, контроль та оцінку роботи підвідомчих районних казначейських відділень РВДК.
Д) Управління казначейською інформаційною системою всіх казначейських органів в області.
Е) Підготовку та виконання планів щодо контрольно-ревізійних перевірок підвідомчих РВДК.
Ж) Кадрову роботу, навчання персоналу.
684 районних відділення ДКУ розташовані по всій країні. Середня чисельність персоналу районних ВДК становить 12 одиниць. Усі начальники казначейських відділень звітують безпосередньо начальникові обласного управління Державного казначейства. Кожне районне відділення несе відповідальність за здійснення касових операцій з виконання Державного бюджету у своєму районі.
Кожне відділення ДКУ очолює начальник, який відповідає за роботу, покладену на нього відповідно до функцій.
Відділення районного казначейства несуть відповідальність за:
Впровадження та дотримання законодавчих та нормативних документів щодо виконання бюджету.
Касове виконання Державного бюджету, зокрема:
1. Бухгалтерський облік та звітність по операціях, що здійснюються РВДК;
2. Отримання, реєстрацію, доведення розпорядникам бюджетних коштів асигнувань та інформації, пов’язаної з управлінням бюджету, а також підготовку виписок про асигнування та касові видатки;
3. Звірку даних обліку по доходах з фіскальними органами, здійснення повернень та розмежування доходів;
4. Приймання від бюджетних установ заяв на платіж, їх контроль, включаючи контроль за дотриманням лімітів видатків та здійсненням платежу;
5. Звітування установами законодавчої та виконавчої влади по функціях, що входять до обов’язків РВДК;
6. Збирання та перевірку звітів розпорядників коштів та формування зведених звітів про касове виконання Державного бюджету за видатками;
7. Контроль за виконанням державних програм та державних цільових фондів;
8. Роботу з кадрами, навчання персоналу.
У 1997 році згідно із спеціальною постановою Кабінету Міністрів і Національного банку України від 14 січня 1997 року за №13 здійснено перехід на казначейську систему виконання державного бюджету України.
Органи Державного казначейства покликані сприяти безперебійному та ефективному функціонуванню бюджетної системи України в межах основних напрямків бюджетної політики.
Оскільки завдяки органам Державного казначейства на місцях здійснюється фінансування видатків із державного бюджету, то вони наділені значно більшими правами в сфері бюджетних кредитів і мають право призупиняти фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій у разі виявлення фактів порушення встановленого порядку виконання державного бюджету з повідомленням про це керівників відповідних міністерств і відомств. У разі встановлення нецільового та неефективного використання коштів органи Державного казначейства мають право вилучати у міністерств, відомств, установ і організацій суми коштів, виділених раніше в порядку фінансування з державного бюджету.
З метою забезпечення своєчасності і повноти фінансування, здійснення контролю за використанням бюджетних коштів фінансові органи і відділення Державного казначейства на місцях тісно співпрацюють між собою, а також організовують свою діяльність у взаємодії з органами виконавчої влади, податковою службою, органами контрольно-ревізійної служби України.
Практичну дієвість бюджетної системи України в плані організації касового виконання державного бюджету функції органів казначейства вбачають:
- у посиленні контролю за надходженням, цільовим і економним використанням державних коштів;
- у дотриманні чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, а також надходження та використання державних позабюджетних фондів;
- у підвищенні оперативності в управлінні наявними коштами та дотриманні фінансової дисципліни.
Особливістю нової системи впровадження казначейства є те, що за допомогою цього органу провадитиметься ефективне і обов’язково цільове витрачання коштів державного бюджету.
Тільки створивши міцне казначейство, можна в найкоротший термін вирішити низку питань, пов’язаних з виконанням бюджету.
На органи державного казначейства, зокрема на територіальні, покладені такі функції:
- а) забезпечення виконання державного бюджету, відповідних показників, а також контроль надходження і використання державних позабюджетних фондів;
6) забезпечення відповідно до встановлених розмірів асигнувань і касового плану цільового фінансування видатків державного бюджету;
- в) ведення обліку розрахунків за фінансуванням розпорядників коштів, яким надаються асигнування з державного бюджету та позабюджетних фондів;
- г) здійснення прогнозування та касового планування коштів державного бюджету, контроль за зарахуванням доходів до державного бюджету;
- д) ведення бухгалтерського обліку руху коштів державного бюджету на рахунку Державного казначейства;
- е) формування, контроль, зведення і подання вищим органам фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету;
- є) проведення роботи, пов’язаної із здійсненням контролю за дотриманням чинного законодавства з питань виконання державного бюджету.
Заснування повної функціональної системи Державного казначейства для виконання державного бюджету, підвищення власної відповідальності та забезпечення належної податково-бюджетної дисципліни допоможе урядові вдосконалити ефективність і продуктивність управлінської діяльності, здійснити завдання, передбачені макроекономічною політикою та бюджетом. Організоване спільними зусиллями Міністерства фінансів та Державного казначейства виконання державного бюджету допоможе подолати проблеми, що постали перед системою управління державними ресурсами.
Закон «Про бюджетну систему та бюджетний процес» запроваджує основні юридичні чинники щодо регулювання бюджетного процесу, включаючи казначейське виконання державного бюджету.
Водночас, для удосконалення системи казначейства треба здійснити низку організаційних заходів. Тому спільний проект казначейської системи, уряду України та Світового банку наддасть допомогу у підтримці реформ. Для вдосконалення бюджетної аналітичної структури та звітності прийнято систему бюджетної класифікації, що відповідає міжнародним стандартам. Розроблено казначейський план рахунків, який узгоджено з новою класифікацією. Спільний проект передбачає впровадження казначейської системи бухгалтерських книг, що включає новий план рахунків для відображення бухгалтерських операцій з бюджету.
Система бухгалтерських книг розглядається як підґрунтя для створення інформаційної бази, необхідної казначейству для управління та контролю за виконанням бюджету, а також для формування відповідної інформації про стан виконання бюджету Міністерством фінансів України. В процесі виконання бюджету система бухгалтерських книг забезпечуватиме виконання таких завдань:
1. Отримання і зберігання інформації про бюджетні призначення та про поточні асигнування розпорядників бюджетних коштів, про зобов’язання та платежі, про ліквідність та заборгованість, що буде підґрунтям попереднього та поточного контролю за усіма цими операціями;
2. Формування даних бухгалтерського обліку й отримання необхідної інформації щодо управління готівкою та боргом;
3. Інформаційне забезпечення звітності про виконання бюджету, а також створення бази для аудиту та контролю над змістом фінансових операцій.
Якщо систему бухгалтерських книг буде впроваджено у повному обсязі, вона доповнить децентралізовану інформацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах, наприклад, за платежем, нарахуваннями та виплатами заробітної плати.
Запровадження централізованих послуг бухгалтерського обліку для бюджетних установ значно скоротило б чисельність персоналу, задіяного в. проведенні бюджетного обліку для цих установ.
Безпосередні переваги казначейства при повному виконанні функціональних обов’язків будуть зумовлені кращим використанням коштів та скороченням готівки. Виникають обмеження в припущенні порушень у використанні коштів державного бюджету, з’являється можливість отримання вчасної та достовірної інформації касового виконання бюджету, що зумовить підвищення якості управлінських рішень. Отже, вигоди від функціонування казначейства полягають у вдосконаленні управління бюджетним процесом і підвищенні міри відповідальності органів, які беруть участь у виконанні бюджету, що в цілому позитивно впливатиме на бюджет держави. державне казначейство структура функція
Тому до найважливіших завдань, що постають перед казначейством, можна віднести:
1. Організацію ефективної системи управління готівкою, що заснована на централізації ресурсів розпорядників бюджетних коштів на єдиному казначейському рахунку. За цим напрямком рахунків уже здійснюється поступове переведення банківських бюджетних установ до органів казначейства на реєстраційні рахунки. А процедура з управління готівкою впроваджується в територіальних органах казначейства;
2. Чітку та своєчасну інформацію щодо фінансового податково-бюджетного становища, яке ґрунтується на централізованій і досконалій системі бухгалтерських звітів про виконання державного бюджету;
3. Ефективний фінансовий контроль за виконанням зобов’язань платниками та розпорядниками коштів у процесі витрачання і формування бюджетних ресурсів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Батура О. Державне казначейство України: місце та роль у виконанні бюджету/ О. Батура //Фінанси України. — 2006.
2. Казначейська система виконання бюджету / За ред. С.О. Булгакової. — К., 2010.
3. Жибер Т. Державне казначейство України: становлення, проблеми, перспективи / Т. Жибер // Фінанси України. — 2008.
4. Закон України «Про Державний бюджет України «. Додаток до журналу «Фінанси України «№ 7, 2009 р.
5. Копито С.М. Функції казначейства з виконання державного та місцевих бюджетів. Фінанси України. — № 5.
6. Алієва В. Аналіз казначейської системи виконання державного бюджету України: переваги та недоліки // Економіст. — 2000. — №12.
7. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. пос. — К.: Вища школа. — 2007.
