Бюджетна політика України на сучасному етапі

метки: Бюджет, України, Частиня, Країн, Бюджетний, Бюджетный, Вартість, Системи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Реферат

з дисципліни «Фінансова політика»

на тему: «Бюджетна політика України на сучасному етапі»

Виконала студентка

Непота Вікторія Ігорівна

Київ 2013

Зміст

Вступ

1. Сутність бюджетної політики держави

2. Основні напрями бюджетної політики України

3. Аналіз складу, структури та динаміки Державного бюджету України за 2010-2012 роки

4. Розвиток бюджетної системи та політики на сучасних етапах

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

У фінансовій системі України центральне місце займає державний бюджет, він є найбільшим централізованим фондом грошових коштів. Поряд з фінансами, державний бюджет є самостійною економічною категорією і втілює фінансові відносини, що виникають при утворенні централізованого фонду грошових ресурсів країни та його використанням на загальнодержавні потреби. Бюджетні відносини виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, установами, організаціями, населенням — з іншого боку з приводу сплати податків, зборів, а також при використанні бюджетних коштів.

Державний бюджет, як фонд грошових коштів, має специфічні ознаки:

1. великі розміри;

2. має силу закону;

3. у складі бюджету утворюються бюджетні резерви, що сприяє зміцненню його стійкості.

На розмір найбільшого в країні фонду грошових коштів впливають наступні чинники:

• рівень розвитку економіки, розміри виробленого валового національного продукту;
• методи господарювання (ринкові, командно-адміністративні);
• склад системи оподаткування;
• масштаби зрушень в народному господарстві, соціальних і економічних завдань, які передбачається вирішити і профінансувати за рахунок коштів бюджету.

Як інструмент впливу на розвиток економіки і соціальної сфери, бюджет завжди використовується державою і був:

• фінансовою базою для виконання покладених на неї функцій по впливу на економіку, по управлінню і обороні країни;
• найважливішим джерелом фінансування невиробничої сфери;
• інструментом для вирішення соціальних і національних проблем, джерело виплат по соціальному забезпеченню населення;
• інструментом міжтериторіального і міжгалузевого перерозподілу коштів;
• за допомогою бюджету здійснюється вплив на розвиток продуктивних сил, науково-технічний прогрес;
• з бюджету значною мірою фінансуються затрати по охороні навколишнього середовища, по зовнішньоекономічній діяльності.

При переході до ринкової економіки змінюється роль бюджету, характер бюджетних відносин, що проявляється у складі і структурі доходів та видатків. Формування доходної частини відбувається на податковій основі, все більшого значення набувають платежі від суб’єктів господарювання, в т.ч. від фізичних осіб. Змінюється співвідношення між прямими і непрямими податками в напрямку зростання поступлень від прямих податків.

Призначення Державного бюджету України, структура його доходів та видатків

... забезпечення доходами бюджету і здійснення ним видатків. Теоретичну й методологічну основу дослідження складають Закони України Про Державний бюджет України на 2008-2012 рр. ; нормативно - правові документи з досліджуваного питання; теоретичні висновки та ...

Використання бюджетних коштів проходить шляхом фінансування життєвоважливих і прогресивних галузей економіки, створення необхідної інфраструктури, вирішення потреб, пов’язаних з добробутом, зайнятістю населення, соціальним забезпеченням. В умовах ринку бюджетні відносини повинні будуватися таким чином, щоб здійснювати активний вплив на господарську кон’юнктуру, сприяти розвитку ділової активності підприємців.

Склад видатків Державного бюджету України:

1) фінансування загальнодержавних програм по підтримці і підвищенню життєвого рівня народу, соціальний захист населення;

2) фінансування загальнодержавного значення установ невиробничої сфери (освіта, культура, охорона здоров’я, наука);

3) фінансування виробничого і невиробничого будівництва, проектно-пошукових та інших робіт відповідно до загальнодержавних програм;

4) оборона;

5) охорона навколишнього середовища;

6) утримання правоохоронних і митних органів, податкової та контрольно-ревізійної служби, захисту прав споживачів, законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури;

7) здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

8) надання дотацій, субвенцій обласним бюджетам та бюджету Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя;

9) створення державних матеріальних та фінансових резервів;

10) обслуговування державного внутрішнього та зовнішнього боргів.

Формування доходів державного бюджету багато в чому залежить від методів господарювання, завдань, які вирішує держава, складу і принципів побудови податкової системи.

Доходи Державного бюджету України утворюються за рахунок:

• податків, які повністю або частково надходять в бюджет у відповідності із діючими законами;
• частини доходів від приватизації державних підприємств;
• надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;
• орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що перебувають у загальнодержавній власності;
• внесків до тимчасово приєднаних до Державного бюджету України позабюджетних фондів;
• надходжень від внутрішніх позик;
• дивідендів, одержаних від цінних паперів, що належать державі;
• інших доходів, встановлених законодавством України.

Найбільшу питому вагу у структурі доходів Державного бюджету займають податкові поступлення, а також внески до державних цільових фондів.

Якщо наявні доходи в бюджеті недостатні для фінансування всіх необхідних потреб, то має місце бюджетний дефіцит, т.б. це перевищення видатків з бюджету над його доходами. Негативною рисою бюджетів України, як і більшості постсоціалістичних країн, є їх хронічна дефіцитність.

Бюджетний процес

... доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий ...

Причинами бюджетного дефіциту можуть бути:

1) значні інвестиції держави у розвиток економіки. Такий бюджетний дефіцит є наслідком не кризових явищ, а певної політики уряду, який проводить значні структурні зрушення у народному господарстві;

2) негативні, руйнівні наслідки непередбачених подій, таких як війна, катастрофа, стихійні лиха;

3) криза в економіці, яка знаходить відображення зокрема і у бюджетному дефіциті. Такий бюджетний дефіцит важче всього подолати; для цього повинні бути вжиті заходи по фінансовому оздоровленню економіки; лише за цієї умови можна розраховувати на збалансування бюджету.

Бюджетний дефіцит в Україні був «успадкований» від колишнього СРСР і причини цього негативного явища треба шукати ще на початку 1960-х років. Саме починаючи з цього часу в економіці СРСР почали нагромаджуватися певні несприятливі тенденції, які з часом і стали однією з причин його розпаду, це:

• сповільнення темпів економічного розвитку;
• недостатня ефективність економічних заходів і реформ (1964, 1965, 1979, 1985 років);
• збільшення внутрішнього державного боргу;
• зменшення надходжень валюти від зовнішньоекономічної торгівлі через погіршення кон’юнктури на ринку нафти;
• значні незавершені капітальні вкладення у народне господарство;
• заміщення фінансових ресурсів кредитними ресурсами, грошова емісія;
• руйнівні наслідки антиалкогольної компанії тощо.

Одним з найважливіших напрямків сучасної фінансової політики уряду України є досягнення сталої збалансованості бюджету. При розробці заходів по вирішенню цієї складної проблеми слід враховувати, що сам бюджетний дефіцит як такий не є злом. В борг жили і живуть наймогутніші країни Заходу з ринковою економікою. Головне — це розмір бюджетного дефіциту, який співставляється із величиною створеного валового національного продукту. Досвід західних країн доводить, що допустимим розміром дефіциту бюджету є 2 — 3 % ВНП; в таких межах він не тільки не дає негативних наслідків, а навіть сприяє розвитку економіки, пожвавленню ділової активності. Така практика має назву «дефіцитного фінансування». Шляхи подолання бюджетного дефіциту:

• оздоровлення економіки країни;
• перебудова податкової системи в напрямку зменшення податкового тягаря і стимулювання ділової активності;
• скорочення бюджетних дотацій;
• зменшення фінансування державних інвестицій;
• запровадження обов’язкового медичного страхування;
• економне і цільове витрачання бюджетних коштів;
• посилення контрольної роботи за своєчасною і повною сплатою податків;
• скорочення видатків на управління і оборону;
• використання неемісійних джерел покриття бюджетного дефіциту та ін.

В сучасних умовах дефіцит державного бюджету України законодавчо обмежується, а джерелами його покриття є державні внутрішні та зовнішні запозичення.

Бюджетний процес.

Складанню проекту закону про Державний бюджет України передує велика і тривала підготовча робота, яка проводиться органами державної влади і управління.

Серед усіх процедур бюджетного процесу важливе місце займає визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Проект цього документу складається Кабінетом Міністрів України і подається до Верховної Ради України для проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики, які розпочинаються 1 червня року, що передує плановому. За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Проект закону про державний бюджет розробляється Міністерством фінансів України, подається на розгляд у Кабінет Міністрів України, а у разі його схвалення направляється до Верховної Ради України не пізніше 15 вересня. Не пізніше ніж 5 днів після цього Міністр фінансів України представляє проект на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Процес розгляду проекту закону про державний бюджет досить тривалий; він передбачає ухвалення відповідних рішень, проведення декількох читань проекту, у ході яких повинно бути досягнуто складання такого документу, який би відповідав вимогам чинного законодавства, визначеним напрямам бюджетної політики, базувався на основних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави.

Верховна Рада України, як найвищий законодавчий орган, затверджує Закон про Державний бюджет України, в якому вказуються:

• загальна сума доходів і загальна сума видатків;
• граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) Державного бюджету України і державного боргу на кінець наступного бюджетного періоду, повноваження щодо надання державних гарантій та їх обсяги;
• бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України за бюджетною класифікацією;
• доходи бюджету за бюджетною класифікацією;
• міжбюджетні трансферти;
• додаткові положення щодо виконання бюджету.

Затверджений Верховною Радою Закон України «Про Державний бюджет України» публікується в пресі для загального ознайомлення.

Виконання Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. В Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, згідно якої Державне казначейство України здійснює: операції з коштами держбюджету; розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролює бюджетні повноваження, веде бухгалтерський облік та складає звітність про виконання Державного бюджету.

Бюджетні асигнування для здійснення програм та заходів за рахунок бюджету надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом прав, вони поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників нижчого рівня.

Головними розпорядниками коштів щодо Державного бюджету можуть бути керівники органів, уповноважених Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України тощо.

Розпорядниками коштів місцевих бюджетів можуть бути керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретарів, керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Після закінчення бюджетного періоду Міністерство фінансів України складає звіт про виконання Державного бюджету України, який до 1-го травня року наступного за звітним повинен бути представлений Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України, яка його розглядає і затверджує.

3. Аналіз складу, структури та динаміки доходів Державного бюджету України за 2010-2012 роки

Надходження доходів по Державному бюджету на рівні Державного казначейства не плануються. Плани надходжень доводяться по територіях податковим інспекціям, які щоденно контролюють їх виконання, на підставі отриманих від управління казначейства звітів за Формою 412 та виписок з рахунків по надходженнях.

Доходи державного бюджету із року в рік зростають. Про це свідчать дані щодо дохідної частини Державного бюджету України у 2011 і 2012 роках.

Показники виконання Державного бюджету України за 2011 рік

Показники	Фактичне виконання, млн. грн.
Доходи	398 242,1
Податкові надходження, в т.ч.:	316 670,8
податок на прибуток підприємств;	133 964,0
податок на додану вартість;	189 382,8
акцизний збір із вироблених в Україні товарів;	8 990,4
акцизний збір із ввезених на територію України товарів;	1 495,5
ввізне мито.	9 588,9
Неподаткові надходження	42 114,7
Доходи від операцій з капіталом	1 769,9
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	104,5
Цільові фонди	930,5
Офіційні трансферти	4 351,7

Показники виконання Державного бюджету України за 2012 рік

Показники	Фактичне виконання, млн. грн.
Доходи	445 506,3
Податкові надходження, в т.ч.:	367 883,4
податок на прибуток підприємств;	127 456,3
податок на додану вартість;	182 082,6
акцизний збір із вироблених в Україні товарів;	10 125,0
акцизний збір із ввезених на територію України товарів;	2 553,0
ввізне мито.	11 932,8
Неподаткові надходження	52 817,6
Доходи від операцій з капіталом	2 125,3
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	135,2
Цільові фонди	1 022,7
Офіційні трансферти	7 702,0

Аналіз дохідної частини державного бюджету України за 2011-2012 роки зручно представити у вигляді абсолютних та відносних показників зростання дохідної частини Державного бюджету України.

Динаміка зростання дохідної частини Державного бюджету України за 2011-2012 роки

Показники	Абсолютне зростання млн. грн.	Відносне зростання %
Доходи	65 744,20	39,62
Податкові надходження, в т.ч.:	51 212,60	43,89
податок на прибуток підприємств;	13 492,30	39,73
податок на додану вартість;	32 699,80	55,07
акцизний збір із вироблених в Україні товарів;	1 134,60	12,62
акцизний збір із ввезених на територію України товарів;	1 057,50	70,71
ввізне мито.	2 343,90	24,44
Неподаткові надходження	10 702,90	25,41
Доходи від операцій з капіталом	355,40	20,08
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	30,70	29,38
Цільові фонди	92,20	9,91
Офіційні трансферти	3 350,30	76,99

Отже, в період з 2011 по 2012 роки мало місце значне зростання дохідної частини: загальні доходи казни зросли на 39,62%, або на 65 744,2 млн. грн. Найвищі темпи зростання показали доходи від офіційних трансфертів (зросли на 76,99%), від акцизного збору із ввезених на територію України товарів (зросли на 70,71%), від податку на додану вартість (зросли на 55,07%), при чому, останні у абсолютному вимірі забезпечили найвище зростання на 32 699,8 млн. грн. Найнижчі показники зростання доходів дали цільові фонди (зросли на 9,91%) та акцизний збір із вироблених в Україні товарів (зросли на 12,62%).

Далі дослідимо структуру доходів Державного бюджету України за 2011-2012 роки та проаналізуємо зміни, що відбулися в ній.

Структура доходів Державного бюджету України за 2011-2012 роки (% до загального фонду)

Показники	2011	2012
Податкові надходження, в т.ч.:	70,31	72,46
податок на прибуток підприємств;	20,47	20,48
податок на додану вартість;	35,79	39,74
акцизний збір із вироблених в Україні товарів;	5,42	4,37
акцизний збір із ввезених на територію України товарів;	0,90	1,10
ввізне мито.	5,78	5,15
Неподаткові надходження	25,38	22,80
Доходи від операцій з капіталом	1,07	0,92
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	0,06	0,06
Цільові фонди	0,56	0,44
Офіційні трансферти	2,62	3,32

Аналіз структури демонструє, що і в 2011, і в 2012 роках, основна частина доходів бюджету припадала на податкові надходження, що характерно для абсолютної більшості країн світу. У структурі надходжень, податкові збори складали 70,31% та 72,46% відповідно. Основні податкові надходження забезпечили податок на додану вартість 35,79% та 39,74% відповідно, та податок на прибуток підприємств 20,47% та 20,48% відповідно.

Динаміка структури доходів Державного бюджету України за 2011-2012 роки

Показник	Абсолютне зростання, млн. грн.	Відносне зростання, %
Податкові надходження, в т.ч.:	103,06	2,15
податок на прибуток підприємств;	100,08	0,02
податок на додану вартість;	111,06	3,96
акцизний збір із вироблених в Україні товарів;	80,66	-1,05
акцизний збір із ввезених на територію України товарів;	122,27	0,20
ввізне мито.	89,13	-0,63
Неподаткові надходження	89,83	-2,58
Доходи від операцій з капіталом	86,01	-0,15
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	92,67	0,00
Цільові фонди	78,72	-0,12
Офіційні трансферти	126,77	0,70

Бачимо, що у структурі Державного бюджету України в період з 2011-2012 років відбулися мінімальні зміни. Зросла частка податкових надходжень на 2,15%, та зменшилась частка неподаткових надходжень на 2,58%. Зважаючи на те, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2012 році по відношенню до 2011 року склало 2,1%, то зростання бюджетних доходів у розмірі 39,62% не мало економічного підґрунтя. Основною причиною таких високих темпів приросту доходів державного кошторису являється суттєві зрушеннями в процесі детінізації економіки, хоча таке зростання і призвело до надзвичайно високих темпів інфляції, яка за підсумками 2012-го року склала 22,3%.

Отже, дослідивши і проаналізувавши виконання дохідної частини Державного бюджету України, можна зробити висновок, що в період з 2011 по 2012 роки дохідна частина бюджету зазнала значного зростання: на 65 744,20 млн. грн., або на 39,62%. Таке зростання було забезпечено за рахунок зростання податкових надходжень на 51 212,60 млн. грн. або на 43,89% (левову частку з них забезпечив податок на додану вартість 32 699,80 млн. грн. або 55,07%) та за рахунок зростання неподаткових надходжень на 10 702,90 млн. грн., або на 25,41%. Щодо структури бюджету, то в ній левову частку займають податкові надходження (70,31% у 2011 та 72,46% у 2012 роках).

Найвагомішими з них були податок на додану вартість 35,79% у 2011 та 39,74% у 2012 роках, та податок на прибуток 20,47% у 2011 та 20,48% у 2012 роках.

4. Розвиток бюджетної системи та політики на сучасних етапах

Розвиток бюджетної системи та політики на сучасних етапах є такі:

• ¦ започатковані реформи щодо зміни структури, принципів, побудови та поповнення новим змістом бюджетної системи України є початком адаптації національного бюджетного законодавства до законодавства ЄС на шляху інтеграції України у європейське співтовариство;
• ¦ спрощення побудови бюджетної системи відповідним чином сприяє запровадженню прозорого, стабільного та перспективного механізму регулювання потоків бюджетних коштів і саморегулювальних форм і методів удосконалення міжбюджетних відносин. Бюджетні відносини в умовах запровадженої Бюджетним кодексом бюджетної системи сприятимуть прискоренню суспільно-економічного розвитку кожної території і держави в цілому;