ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
УДК 340.130
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
КОРПОРАТИВНІ АКТИ В СИСТЕМІ ДЖЕРЕЛ ПРАВА УКРАЇНИ
Спеціальність 12.00.01 — теорія та історія держави і права
ТОМАШЕВСЬКА Марина Олександрівна
Київ — 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Науковий керівник -, Офіційні опоненти:, Калюжний Ростислав Андрійович, Власов Юрій Леонідович
Провідна установа — Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, кафедра теорії держави і права (м. Харків)
Захист відбудеться “ 20 ” травня 2005 р. о “ 14 ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.867.01 Інституту законодавства Верховної Ради України (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4).
Автореферат розісланий “ 20 ” квітня 2005 року.
Биков О.М.
загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження
У сучасних умовах, коли відбувається піднесення ролі індивіда як основного носія прав та свобод, помітною є гуманізація і демократизація законодавства. Ці тенденції проявляються, зокрема, в тому, що держава надає організаціям, об’єднанням та підприємствам достатню свободу, в рамках якої вони мають право здійснювати власну — корпоративну — нормотворчість. Таким чином, долається віддаленість нормативних приписів від практики. Правовий орієнтир, закладений у нормі закону, конкретизується, доповнюється і розвивається в корпоративних правилах і механізмах відповідно до нагальних потреб діяльності конкретної організації.
Корпоративна нормотворчість має бути гармонійно вписана у вітчизняну правову систему, відповідати загальним правилам та техніці правотворчості, відзначатись високою правовою культурою. Для цього необхідно визначити місце корпоративних актів у загальній ієрархії правових актів, з’ясувати особливості їх реалізації, ступінь обов’язковості та механізми забезпечення, які застосовуються суб’єктами приватного права.
Вимоги до техніки створення корпоративних актів потрібно чітко визначити. Внутрішні документи обмежені рамками закону і мають відповідати всім його вимогам і водночас здійснювати більш гнучке налагодження механізму регулювання відносин, які належать до його компетенції. Корпоративні акти, що приймаються організаціями і не суперечать законодавству, мають обов’язкову юридичну силу для всіх суб’єктів внутрішніх відносин, а також державних органів, інших комерційних та некомерційних організацій. Вони відіграють важливу роль у процесах правозастосування та правореалізації. Корпоративні акти широко застосовуються судовими органами, зокрема, при розгляді спорів про виконання договорів та визнання угод недійсними, спорів, пов’язаних із прийняттям та виконанням управлінських рішень організації, трудових спорів тощо.
Правова відповідальність за порушення бюджетного законодавства
... За порушення бюджетного законодавства застосовуються різні заходи впливу. Глава 18 Бюджетного кодексу України “Відповідальність за бюджетні правопорушення”, встановлює, що особи, винні у порушенні бюджетного законодавства ... щодо вдосконалення Бюджетного кодексу України, інших нормативно-правових актів, які стосуються відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Об'єктом дослідження ...
Функціонування корпоративних актів є важливим не лише в умовах суперечливого правового регулювання, а й при високій юридичній техніці та ефективному механізмі правового регулювання. Корпоративні акти є невід’ємною ланкою загальної системи чинних нормативних актів, яка забезпечує чітке, оперативне та однозначне застосування законодавства у практиці підприємств, організацій, об’єднань громадян. Злагоджене функціонування системи джерел права неможливе без включення до неї корпоративних регуляторів та визначення їх функціонального навантаження. На сьогодні корпоративні акти є феноменом, правова природа якого ще однозначно не визначена та до кінця не досліджена у теоретичному аспекті. Отже, актуалізація місця і ролі корпоративних актів у правовій системі, їх застосування у широкому колі правовідносин зумовлюють необхідність ретельного, комплексного дослідження цього явища, надання йому змістовного наукового характеру.
Теоретична база дослідження, Зв’язок проблеми корпоративних актів з науковими програмами, планами і темами., Мета і завдання дослідження.
Досягнення поставленої мети вимагає постановки і вирішення таких завдань аналітичного та методичного характеру:
- аналіз системи соціального регулювання та виділення особливостей корпоративного регулювання як її елементу, окреслення його відмінностей від процесу управління;
- видова характеристика соціальних норм як форми регулювання суспільних відносин, виділення серед них корпоративних норм;
- з’ясування етимології терміна “корпоративна норма”, визначення поняття корпоративної норми, її ознак, видів, особливостей структури та функцій;
- виділення ознак корпоративного акта, які вирізняють його з-поміж інших джерел права, визначення поняття корпоративного акта;
- визначення місця корпоративних актів у ієрархії правових актів відповідно до їх юридичної сили;
- розкриття сутності та природи корпоративної нормотворчості;
- опис техніки створення корпоративних актів;
- визначення змісту та особливостей функціонування корпоративних норм у різних галузях права;
- обґрунтування необхідності проведення уніфікації та систематизації корпоративних актів та з’ясування її специфіки порівняно із загально-правовою;
— аналіз основних підходів до застосування корпоративних актів у світовій практиці, виявлення зарубіжного досвіду, корисного для вдосконалення національної практики функціонування корпоративних актів, висвітлення світових тенденцій розвитку корпоративної нормотворчості.
Юридична відповідальність в сфері валютного регулювання
... по діючому законодавству в сфері валютного регулювання……………………...…15 II Відповідальність за порушення валютного законодавства………….20 II.1 Характеристика ... права та обов' язки суб' єктів валютних відносин, відповідальність за порушення валютного законодавства тощо. Стаття 1 Декрету 8) визначає терміни, що в ... в сфері валютного законодавства; виявлення недоліків та проблем застосування на практиці норм, ...
Об’єктом дослідження є корпоративний акт як один із видів джерел права України.
Предметом
Слід зазначити, що теорія права розглядає корпоративний акт як різновид джерела права, водночас цивільне право досліджує його в комплексі із суб’єктом нормотворчості — юридичною особою. За обсягом аналізу проблематики корпоративних актів предмет дослідження науки теорії права і цивільного права співвідносяться як загальне та особливе. Оскільки цивільне право вивчає корпоративні акти лише у галузі цивільних правовідносин, а теорія права розглядає їх як самостійне джерело права, представлене майже в усіх галузях права та сферах суспільних відносин.
Методологічною основою, Наукова новизна
Результати дисертаційного дослідження відображені у таких теоретичних узагальненнях, які відбивають його наукову новизну:
1. Досліджено корпоративне регулювання як самостійну нормативну систему, що має стосовно права комплементарний характер.
2. Виявлено характер співвідношення та взаємодії корпоративних норм із іншими видами соціальних норм.
3. Розглянуто доктринально-правове підґрунтя розбіжностей термінологічного визначення корпоративних норм та локальних норм, а також їх відмінність від норм відомчих.
4. Визначено корпоративну норму як загальнообов’язкове правило поведінки, що приймається організацією, поширюється на її членів, учасників, працівників, виражає їх узгоджену волю, регулює внутрішні відносини та визначає правосуб’єктність організації.
5. Встановлено, що прямо передбачена санкція в корпоративній нормі буває рідко, і її реалізація в деяких випадках потребує індивідуального акта правозастосування, це є основною особливістю структури корпоративної норми. Елементами корпоративної норми можуть бути гіпотеза, диспозиція та санкція. Найбільш поширеними є одно- або двохелементні корпоративні норми, які складаються із диспозиції або диспозиції та гіпотези.
6. Розглянуто корпоративний акт як різновид джерела права. Він визначається як документ встановленої форми, виданий від імені юридичної особи її компетентним органом згідно з встановленою процедурою з метою регулювання відносин, які складаються в процесі діяльності цієї юридичної особи, містить обов’язкові для виконання правила та встановлює, змінює чи припиняє правовідносини.
7. Доведено, що корпоративні акти, які діють у межах окремо взятої організації, функціонують як єдина система, яка в ідеалі характеризується узгодженістю, взаємодією, диференціацією складових за предметом регулювання та органом прийняття.
8. З’ясовано характер корпоративної правотворчості, яка не є делегованою чи санкціонованою з боку держави і розглядається як закріплене державою повноваження організацій, товариств, підприємств, об’єднань та інших колективних суб’єктів щодо здійснення ними правотворчих функцій. При цьому наголос робиться на первинному закріпленні правотворчої компетенції за юридичними особами. Звідси виводиться підзаконний характер корпоративних актів, обов’язкові вимоги до їх легітимності, що відкидає необхідність їх додаткового санкціонування, а також закріплена у загальній нормі, а не дозволена у індивідуальному порядку можливість здійснення корпоративної нормотворчості.
Державний бюджет України і бюджетне право
... на інший період, тобто бюджетний період в Україні збігається з календарним роком. Кожен бюджет складається з дохідної і видаткової частин. 2.Поняття бюджетного права і бюджетно-правового регулювання. Бюджетне право ... коштів. Державний бюджет – встановлений законом на певний ... 2.Міжнародна діяльність; 3.Фундаментальні дослідження і сприяння ... права ), і реалізації цього розподілу. Норми бюджетного права ...
9. Встановлена належність корпоративного акта до системи локального регулювання та водночас загальнообов’язковість на рівні всієї системи правового регулювання, що визначає подвійний характер його юридичної сили. Остання встановлюється на загальнодержавному рівні закріпленими за організацією як автономним суб’єктом правотворчими повноваженнями та ступенем загальності корпоративних нормативних актів, а на локальному рівні — місцем корпоративного органу, що прийняв акт у системі організації.
10. Доведено, що корпоративні норми регулюють відносини у різних галузях права. Належність корпоративної норми до певної галузі права визначається передусім її матеріальним змістом, який відповідає змісту правовідносин тієї чи іншої галузі права. Взагалі можливість функціонування в рамках конкретної галузі корпоративних норм та їх питома вага залежать безпосередньо від методу галузевого регулювання. У галузях права з диспозитивним методом регулювання корпоративних норм більше, ніж у галузях, де використовується імперативний метод.
11. Обґрунтовано необхідність проведення уніфікації корпоративних актів, суть якої полягає у визначенні способів типового регулювання корпоративних відносин та узагальненні зовнішніх форм та ознак актів, що видаються організаціями. Уніфікація спрямована на зменшення множини видів корпоративних актів та забезпечення єдиних підходів у їх застосуванні, не порушуючи при цьому об’єктивно необхідного ступеня спеціалізації.
12. Проведено аналіз зарубіжного досвіду у сфері корпоративної нормотворчості, який свідчить про двоєдину спрямованість у розвитку корпоративних актів. З одного боку, помітно зменшується роль установчих документів як особливого та основного виду актів організацій. І водночас дедалі більшої значущості набувають внутрішні норми і правила, які регулюють поведінку працівників, членів, учасників організацій і які містяться у спеціальних документах, — кодексах, положеннях, регламентах. Проілюстровано значущість у корпоративних правовідносинах санкцій, що пов’язані із застосуванням суспільного впливу, коли порушник карається шляхом поширення інформації про його недобросовісність, неправомірність його поведінки чи її антисоціальний характер. Про новизну даної тематики свідчить той факт, що у підручнику “Проблемы общей теории права и государства”, який вийшов друком у 2002 році, у розділі “Право и права человека в нормативной системе общества”, у параграфі “Право в системе социального регулирования” взагалі не згадуються корпоративні норми.
Практичне значення одержаних результатів., Апробація результатів дослідження, Структура роботи, ЗМІСТ РОБОТИ
юридичний корпоративний акт нормативний
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, формулюються мета і завдання дослідження, визначаються об’єкт, предмет дослідження, описуються методи та теоретична база дослідження, розкриваються наукова новизна дисертаційної роботи, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наводиться перелік публікацій, у яких були апробовані результати наукової роботи, тощо.
Правові засади банківського регулювання та банківського нагляду
... регулювання" та "банківський нагляд". Наприклад, на думку В.П. Полякова, банківське регулювання - це система заходів, за допомогою яких держава через центральний банк забезпечує стабільне та ... "розумного") регулювання та акти економічного регулювання. До пруденційного регулювання відносять видання правових актів, метою яких є мінімізація можливих ризиків банків і забезпечення стійкості та здоров'я ...
розділі 1 „Соціальне регулювання: сутність та призначення”
Підрозділ 1.1 „Природа соціального регулювання та його організуюча роль”
Аналіз історичного розвитку поглядів на соціальне регулювання надав можливість встановити, що в міру наукового прогресу та еволюції людства ці погляди змінювалися від релігійних чи класових до науково обґрунтованих — біхевіористських, системних.
Ми дійшли висновку, що найбільш повно і правильно визначити роль і місце соціального регулювання в суспільстві можна, лише розуміючи суспільство як динамічну систему, в якій завжди існує так звана нон-сумарність, коли ціле більше, ніж його складові. Тому суспільство є особливою соціальною системою, а не простою сумою індивідів. Водночас системні якості надаються суспільству насамперед завдяки такому організуючому процесу, як соціальне регулювання. Соціальне регулювання можна визначити як закономірний суспільний процес, що за допомогою особливого механізму визначає і впорядковує поведінку людей, забезпечує стабільність та організованість зв’язків між ними.
Встановлено, що на відміну від біологічного регулювання, яке відбувається на основі об’єктивних законів природи, соціальне регулювання здійснюється за допомогою правил та законів, встановлених людьми, і містить ознаки суспільної свідомості — абстрактність, узагальненість, ідеальність мети. Ці риси людської свідомості й визначають таку еволюційну ознаку соціального регулювання, як нормативність.
Серед нормативних регуляторів ми виділяємо корпоративний, який є різновидом соціально-нормативного, і володіє всіма суттєвими рисами останнього, серед них: 1) соціальна природа; 2) об’єктивність; 3) наявність особливого механізму регулювання; 4) нормативність.
Особливими рисами корпоративного регулювання є такі:
1. Реалізація в рамках певної організації. Такою організацією може бути як корпорація-інститут, тобто спільнота людей, сформована у результаті диференціації суспільства на окремі прошарки, групи як наслідок розкладу родового ладу, так і корпорація-установа, що є результатом розвитку в суспільстві підприємницьких засад.
2. Специфіка механізму корпоративного регулювання, який включає: 1) засоби впливу — корпоративні норми; 2) сукупність методів та способів впливу, серед яких домінує спонукання та заохочення; 3) структури, які здійснюють корпоративне регулювання.
Зроблено висновок, що корпоративне регулювання — це інституціональний вид регулювання, що здійснюється на рівні певної соціальної організації локального характеру шляхом впливу на поведінку її членів за допомогою специфічних засобів, які безпосередньо встановлюються і підтримуються організацією.
підрозділі 1.2 „Різновиди соціальних норм та їх місце в суспільстві”
З’ясовано, що вплив моралі на корпоративні норми полягає у формуванні певних засад корпоративної моралі, коли спільні інтереси домінують над особистими і яка ґрунтується на категоріях взаємовиручки, підтримки, солідарності, роботі у команді. Розглядаються найбільш ефективні моделі взаємодії людей у корпорації через призму особистісних відносин і моральних засад, зокрема, індивідуалістичні концепції досягнення успіху та „коопераційні моделі”, серед яких особливо був відмічений японський досвід організації корпорацій за зразком „великої сім’ї”.
Валютне державне регулювання
... валютними цінностями. Національний банк України є головним органом, який визначає валютну політику. У сфері валютного регулювання Національний банк: на підставі принципів загальної економічної ... одиниці, які створюються міжнародними економічними та валютно-фінансовими організаціями для використання у міжнародних валютних відносинах: СДР (спеціальні права запозичення), євро, КФА (африканський франк), ...
У процесі дослідження взаємодії корпоративних норм із нормами права розглянуто, яким чином дія корпоративної норми забезпечується засобами правового регулювання: 1) правова норма окреслює простір для функціонування корпоративної норми шляхом визначення предмета її дії; 2) правом регламентується процедура прийняття корпоративної норми; 3) корпоративна норма забезпечується державним примусом; 4) корпоративна норма легалізується в установленому порядку; 5) норма права завжди має пріоритетний щодо корпоративної норми характер; 6) правом визначаються основні напрями та засади корпоративного регулювання.
розділі 2 „Корпоративні норми, корпоративні акти, їх значення та класифікація”
підрозділі 2.1 „Поняття корпоративної норми”
Автор виділяє як самостійні групи норм — корпоративні, локальні та відомчі норми.
У цьому підрозділі дисертантом запропоновано власне визначення корпоративної норми як загальнообов’язкового правила поведінки, що приймається організацією, поширюється на її членів, учасників, працівників, виражає їх узгоджену волю, регулює внутрішні відносини та визначає правосуб’єктність організації.
Автор встановив та проаналізував основні ознаки корпоративної норми:
- кількісна визначеність суб’єктів, на яких поширюється дія норми;
- необмеженість дії у просторі;
- вольовий зміст;
- належність до різних галузей права;
- мобільність прийняття, зміни, припинення дії;
- загальнообов’язковий характер;
- швидко доводиться до адресата.
Розглянуто особливі функції корпоративної норми — правоконкретизуючу та правопоповнюючу.
підрозділі 2.2 „Корпоративні норми в галузях права України”
підрозділі 2.3 „Корпоративні акти та їх класифікація”
- документальна форма;
- офіційний характер;
- приймається лише компетентним органом у встановленому процесуальному порядку;
- автономний статус суб’єкта правотворчості;
- правотворчий характер (спрямований на встановлення, зміну чи припинення правовідносин);
- приймається в рамках диспозитивного дозволу законодавства;
- цільова орієнтація;
- узгодженість у рамках внутрішньої нормативної системи;
- загальнообов’язковість;
- обмежений об’єкт регулювання;
- випереджаюче відображення суспільного життя.
Дисертант визначив, що корпоративний акт — це документ встановленої форми, виданий від імені юридичної особи її компетентним органом згідно з встановленою процедурою, з метою регулювання відносин, що складаються в процесі діяльності цієї юридичної особи, і містить обов’язкові для виконання правила та встановлює, змінює чи припиняє правовідносини.
Проаналізовано різні види корпоративних актів та наведено їх класифікацію за такими критеріями: 1) суб’єктом корпоративної нормотворчості; 2) нормативною природою; 3) сферою дії; 4) юридичною силою; 5) галузевою ознакою; 6) підставою прийняття; 7) порядком доведення до адресата; 8) спрямованістю приписів; 9) видом організації; 10) дією у часі; 11) характером компетенції органу, що прийняв акт. Автором було виявлено неоднозначність у розумінні корпоративної нормотворчості та її причини, які полягають у відмінності наукових підходів до повноважень організацій щодо прийняття власних актів. На захист виноситься положення про те, що корпоративна нормотворчість не є делегованою чи санкціонованою з боку держави, а є закріпленим державою за організаціями повноваженням здійснювати правотворчі функції.
Щодо деяких теоретичних засад валютного регулювання
... інколи називають «валютним правом» [1, с. 9]. А. В. Колдовського Разом з тим, з огляду на посилення в останні роки ролі валютного регулювання внаслідок активного використання його ... та прийняттям у лютому 1993 року Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Подальшого розвитку та закріплення на законодавчому рівні інституційно-правові засади ...
Встановлено, що корпоративні акти належать до загальної ієрархії нормативно-правових актів, у якій вони за своєю юридичною силою займають нижній щабель, оскільки мають найменший рівень загальності і сфера їх дії обмежена відносинами конкретної юридичної особи.
розділі 3 „Місце корпоративних норм у вітчизняній і світовій юридичній практиці”
підрозділі 3.1 „Уніфікація корпоративних актів: вітчизняна практика”
Автором визначено уніфікацію корпоративних актів як сукупність способів типового регулювання корпоративних відносин та узагальнення зовнішніх форм і ознак актів, що видаються організаціями, спрямованих на зменшення множини їх видів та забезпечення єдиних підходів у їх застосуванні, які при цьому не порушують об’єктивно необхідного ступеня спеціалізації. На основі теоретичного узагальнення автором зроблено висновок, що завданням уніфікації корпоративних актів є: 1) забезпечення одноманітності видів і різновидів корпоративних актів; 2) встановлення єдиних обов’язкових вимог до змісту корпоративних актів; 3) формування єдиної системи загальновизнаних термінів.
Проаналізувавши особливості корпоративних актів, дисертант дійшов висновку, що їх уніфікація може бути: загальною, яка здійснюється на рівні найбільш загальних правових приписів і однаковою мірою стосується всіх нормативно-правових актів, у тому числі корпоративних; відомчою, яка відбувається на галузевому рівні, та внутрішньо-організаційною (корпоративною), що проводиться організацією стосовно власних корпоративних актів.
Виявлено такі особливості уніфікації корпоративних актів:
1. Вона має місце на різних рівнях правової матерії й враховує вимоги найбільш загальних правових регуляторів, а тому виконує спеціальну правову функцію гармонізації та узгодження до певної міри різнорідних правових форм — корпоративних норм з нормами права.
2. Її окремі види спрямовані на типізацію регулювання в рамках лише одного суб’єкта права — конкретної організації.
3. Враховує необхідність високого ступеня спеціалізації корпоративних актів, а тому забезпечує оптимальний рівень особливості корпоративних норм.
4. Є менш тривалим за часом процесом, ніж уніфікація нормативно-правових актів, остільки стосується меншого за кількістю та предметною розрізненістю нормативного матеріалу.
5. Проводиться як державними органами, так і суб’єктами приватного права, тому поряд із загальнодержавними інтересами враховує приватні чи колективні потреби.
підрозділі 3.2 „Тенденції та перспективи розвитку корпоративної нормотворчості: зарубіжний досвід”
Дисертантом зроблено висновок, що поширеною є практика застосування типових форм корпоративних актів, які складаються законодавцем і наводяться у спеціальних нормативних документах. Це стосуються насамперед установчих документів. Автором відмічено прогресивне значення цих процесів, яке полягає у тому, що для особи, яка хоче розпочати підприємницьку або громадську діяльність шляхом створення спеціального суб’єкта права, полегшується проходження реєстраційних процедур, оскільки законодавець прямо вказує, які положення він хотів би бачити закріпленими в установчих документах, щоб презюмувати законність створення та діяльності майбутньої юридичної особи.
Корпоративные права акционера: проблемы конструкции и реализации
... так называемая юрисдикционная форма защиты корпоративных прав. Что касается самозащиты корпоративных прав, реализуемой в рамках неюрисдикционной формы защиты гражданских прав, то допустимость ее применения вызывает ... принадлежащих им акций. Из-за косвенного влияния судебного решения на корпоративные права участников хозяйственного общества такие иски получили наименование косвенных. Исторически ...
Водночас автор робить висновок, що, незважаючи на тенденцію до посилення законодавчої регламентації положень установчих документів, принцип диспозитивності все-таки продовжує бути основою державного впливу на сферу корпоративних відносин.
Особливу увагу дисертант приділив вивченню санкцій, які застосовуються у корпоративних правовідносинах. У зв’язку із цим виявлено, що найбільш поширеними є санкції, зміст яких становить застосування суспільного впливу. Такі санкції мають публічний характер, тобто порушник карається шляхом поширення інформації про його недобросовісність, неправомірність його поведінки чи її антисоціальний характер. В умовах громадянського суспільства учасники корпоративних правовідносин швидше реагуватимуть на загрозу їх репутації, спричинену публічним осудом, аніж на економічні чи правові санкції.
Осуд як різновид юридичної санкції передбачає наявність спеціального суб’єкта правозастосування — публічного (наприклад, суд) або приватного (інвестор, преса), який повинен мати соціальний, як правило, моральний авторитет у громадськості й у самого порушника, а також вагоме професійне чи особистісне значення для реалізації суспільних відносин у відповідній сфері. Автором обґрунтовано висновок, що найбільш суворою санкцією за порушення корпоративних норм є припинення членства в організації й автоматично позбавлення особи права здійснювати окремий вид діяльності чи мати певний соціальний або професійний статус, який безпосередньо залежить від участі у спеціальній організації. У цьому випадку виключення з організації означає не лише формальне припинення членства, а й позбавлення права бути учасником певного виду соціальних відносин.
Висновки
у дисертації наведені теоретичні узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає у формуванні науково обґрунтованої концепції корпоративного акта як особливої форми права.
Результати дисертаційного дослідження дають підстави для таких основних висновків:
Корпоративне регулювання за своєю природою завжди є локальним, внутрішнім. Ця ознака полягає не в обмеженості дії корпоративних регуляторів територією певної організації, а у визначеності кола суб’єктів та тієї групи відносин між ними, які зазнають організуючого впливу. При цьому корпоративними нормами регулюються не всі відносини між суб’єктами, які мають юридичні зв’язки із організацією, а лише ті, що безпосередньо пов’язані із діяльністю цієї організації. Отже, дія корпоративної норми визначається не колом суб’єктів — членів, працівників чи власників організації, а колом правовідносин, учасником яких виступає організація. Така конкретизація зумовлює менш високий рівень узагальненості корпоративного регулятора порівняно із правовим.
Корпоративне регулювання, як правило, оперує позитивними методами впливу на суспільні відносини, зокрема спонуканням та заохоченням. Використання прямого примусу у практиці корпоративних правовідносин є значно обмеженим. Владний примус, як правило, опосередковується певними правовими засобами та механізмами. Така взаємодія права і корпоративного регулювання свідчить про співвідношення цих нормативних систем як комплементарних, а не конкуруючих за своєю суттю.
Источники гражданского и торгового права зарубежных стран
... и юристам нужно учитывать особенности зарубежного гражданского и торгового права. Поэтому, целью данной курсовой работы является изучение особенностей гражданского и торгового права зарубежных стран и, в частности, выявление и изучение источников зарубежного гражданского и торгового права. Глава 1. Общая характеристика гражданского и торгового права зарубежных стран 1 Гражданское и торговое право ...
Корпоративна норма є одним із засобів подолання прогалин у праві й має перевагу порівняно із аналогією права і аналогією закону, оскільки втілює волевиявлення суб’єктів, спрямоване на встановлення конкретного способу регулювання відносин.
Прийняття корпоративних актів є не лише правом, а й у деяких випадках обов’язком. У зв’язку з цим корпоративні акти розрізняються за підставою їх прийняття: ініціатива самого суб’єкта нормотворення або імперативна вказівка законодавця. Обов’язок щодо прийняття корпоративних актів є одним із засобів гарантування законності у сферах, де імперативне регулювання неприпустиме. Корпоративні акти визначають порядок та процедури реалізації корпоративних правовідносин. Відсутність корпоративного акта поряд із диспозитивністю правової норми створює передумови для використання правових прогалин щодо ігнорування приписів законодавства. Корпоративні акти забезпечують прозорість внутрішніх процесів; їх перевірка та реєстрація державними органами, а також доведення до відома зацікавлених осіб надає можливість контролю та своєчасного звернення громадян та юридичних осіб за захистом своїх прав до юрисдикційних органів.
У системі правових актів корпоративні акти мають найменшу юридичну силу у зв’язку із найнижчим рівнем їх загальності та обмеженістю повноважень організацій щодо нормотворчості.
Система корпоративних актів на рівні окремо взятої організації має ієрархічну будову, в якій юридична сила акта залежить від місця і повноважень органу, що його прийняв, у структурі управління. Найвищими за юридичною силою є акти вищого корпоративного органу (збори, з’їзд тощо), їм має відповідати решта корпоративних актів.
Відсутність єдиного правотворчого центру є однією із причин значної розрізненості корпоративних актів. Для їх ефективного функціонування необхідним є проведення уніфікації, яка забезпечує узагальнення зовнішньої форми та суттєвих ознак корпоративних актів, а також визначає типові способи та методи корпоративного регулювання.
Аналіз зарубіжного досвіду свідчить, що у більшості правових систем спостерігається подібність корпоративних норм до норм правових за ознакою формальності та обов’язковості виконання. Привертає до себе увагу виключно важлива роль, яку відіграють у країнах із розвиненою ринковою економікою недержавні інститути. Вони стають центром корпоративного регулювання, генерують корпоративну культуру, розробляють вимоги та стандарти стосовно діяльності своїх членів, активно застосовують корпоративні акти та реалізують корпоративні санкції. Можливість впливати на поведінку громадян та підприємств засобами громадської думки, професійного авторитету, економічних пільг робить корпоративне регулювання надзвичайно важливим у структурі суспільних зв’язків.
Дія корпоративних актів є найбільш ефективною в умовах громадянського суспільства, що передбачає високий рівень правової культури та самоорганізації громадян. Функціонування в суспільстві великої кількості недержавних інститутів, метою діяльності яких є виявлення та аналіз нагальних суспільних проблем, охорона та захист індивідуальних і колективних прав своїх членів, залучення громадськості та широкого професійного загалу до публічного обговорення цих проблем, надає можливість виробити на корпоративному рівні такі шляхи їх розв’язання, які потім стають загальноприйнятою нормою, незалежно від того, отримують вони закріплення у праві чи ні.
З огляду на викладене пропонуємо такі заходи вдосконалення дії корпоративних актів:
- заснування інститутів громадського та/чи професійного контролю у різних сферах суспільних відносин у формі відповідних об’єднань і організацій;
- підвищення авторитету і значущості цих утворень шляхом запровадження обов’язкових умов щодо членства в них суб’єктів відповідних видів діяльності;
- розробка та видання спеціалізованими державними органами та недержавними установами рекомендованих зразків та форм корпоративних актів, що надасть організаціям загальне уявлення про форму та оптимальний зміст внутрішніх документів та спростить процедуру їх реєстрації;
— підвищення рівня виконання корпоративних норм шляхом встановлення ефективної системи відповідальності за їх порушення із запровадженням заходів впливу громадської думки, які мали б публічний характер і передбачали залучення громадськості та засобів масової інформації.
Список опублікованих автором праць на тему дисертації
1. Томашевська М.О. Корпоративні акти в системі джерел права України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. — Вип. 18.
2. Томашевська М.О. Корпоративне регулювання: сутність, ознаки, тенденції // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. — Вип. 22.
3. Томашевська М.О. Поняття, сутність та значення корпоративних актів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. — Вип. 25.
4. Томашевська М.О. Особливості уніфікації корпоративних актів // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. — Вип. 26.
АНОТАЦІЇ
Томашевська М.О. Корпоративні акти в системі джерел права України. —
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 — теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень. — Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню та з’ясуванню правової природи корпоративних актів у системі джерел права України. У роботі аналізуються загальнотеоретичні проблеми поняття, ознак, функцій, сутності корпоративних актів та корпоративних норм, розглядається юридична сила корпоративних актів та їх місце в ієрархічній системі нормативно-правових актів, висвітлені особливості корпоративної нормотворчості та уніфікації корпоративних актів.
Автор наводить ряд ознак, за якими здійснюється класифікація корпоративних актів. Детально розглядаються проблеми створення та прийняття корпоративних актів, визначено вимоги юридичної техніки щодо структури, мови, стилю та юридичної термінології корпоративного акта. З’ясовано форми, види та правила уніфікації корпоративних актів, проаналізовано зарубіжний досвід у сфері застосування корпоративних актів. Дано практичні рекомендації щодо підвищення ролі та ефективності застосування корпоративних актів як джерела права в Україні.
Ключові слова, Томашевская М.А. Корпоративные акты в системе источников права Украины. —
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 — теория и история государства и права, история политических и правовых учений. — Институт законодательства Верховной Рады Украины, Киев, 2005.
Диссертация посвящена комплексному исследованию и определению правовой природы корпоративных актов в системе источников права Украины. В работе анализируются общетеоретические проблемы понятия, признаков, функций, сущности корпоративных актов и корпоративных норм, рассматривается юридическая сила корпоративных актов и их место в иерархической системе нормативно-правовых актов, освещены особенности корпоративного нормотворчества и унификации корпоративных актов.
Автор приводит ряд признаков, по которым осуществляется классификация корпоративных актов. Детально рассматриваются проблемы создания и принятия корпоративных актов, определены требования юридической техники относительно структуры, языка, стиля и юридической терминологии корпоративного акта. Определены формы, виды и правила унификации корпоративных актов, проанализирован зарубежный опыт в сфере применения корпоративных актов. Даны практические рекомендации относительно повышения роли и эффективности применения корпоративных актов как источника права Украины.
Ключевые слова
Tomashevska M.O. Corporative acts in of Law sources of Ukraine. —
The dissertation is dedicated to comprehensive research and determination of corporate acts nature in legal system of Ukraine as well as within its legal sources system. In this study general theoretic problems of conception are roused, along with analysis of characteristics, functions, substance of corporative acts and corporative norms. For detailed and substantial research of corporative acts in the dissertation were studied positions of soviet, contemporary and foreign scientist, contained with defining conception “corporative act” and “corporative norm”, their legal nature and substance. Author set out her own position about these problems.
Specialties of corporative norm’s structure, their main characteristics, functions and classification were examined. Were recognized ways and manner of corporative norms and proposition of law interaction and the interaction of corporative norms and norms of morality. The corporative norms place and meaning for regulation legal relationship in different Ukrainian law branches.
The conception of corporative act is covered, described its characteristics, examined legal force and the place in hierarchy of legal acts. Determined corporative act to have the least legal force in compare with legal acts, but for all that corporative acts also differ from each other by legal force inside the corporative legal system. Are given the criteria for corporative acts classification.
The right of the organizations is analysed on acceptance on its own behalf of corporate acts obligatory for execution. Was established the nature of Corporate rulemaking, which author characterize as objectively developed and legislatively certain right of the organizations on regulation of own activity by acceptance of legal norms. In details considered the Problems of creation and acceptance of corporate acts, requirements of legal technique are determined concerning structure, language, style and a legal language of the corporate acts.
Necessity of carrying out unification of corporate certificates is proved, rules and receptions of its carrying out are investigated, the high degree of specialization of corporate certificates which should be taken into account during their unification is marked. Also foreign experience in the realm of application of corporate certificates is being analysed. Practical recommendations are given concerning increase of a role and efficiency of application of corporate certificates as source of the right of Ukraine. As the result of the conducted research work the author comes to conclusion, that corporate certificates carry out significant role for improvement of the legislation, influence efficiency and stability of process of regulation of public relations.
Key words:
