Актив зац я п дпри мницько д яльност в укра н

У її знаменитому “Наказі” містилася досить чітка вказівка на те, що “торговля оттуда удаляется, где ей делают притеснения, и водворяется там, где ее спокойствие не нарушают”. Торговельна діяльність, таким чином, була детально регламентована, причому найбільш численне третьогільдійське купецтво було значно обмежене у підприємницьких правах за рахунок привілейованого становища купців першої і другої гільдій. Такого роду заходи важко оцінити однозначно. З одного боку, в умовах панування самодержавно-станового режиму виділення купецтва в окрему корпорацію, наділену певними правами і привілеями, захищало “торгових людей” від свавілля чиновників і дворянської еліти. Проте, як і будь-який економічний регламент, гільдійська система створювала обмеження, що потенційно стримували розвиток торгівлі та підприємницької ініціативи. “Грамотою” 1785 р. купецтво отримало фактичне звільнення від рекрутської повинності, яку воно могло тепер сплачувати. Крім того, представники великого торговельного капіталу — купці 1 і 2 гільдій — були звільнені від тілесних покарань і солдатських постоїв; їм надавалося право вільного пересування і проживання на всій території країни, а також право бути нагородженими орденами і чинами “за оказанные Отечеству особо важные заслуги”.

Купцям першої гільдії надавались навіть суто дворянські привілеї — з’являтися при імператорському дворі при шпазі (у вітчизняному вбранні — при шаблі), право носити губернські мундири тощо. Державна політика морального заохочення торгівлі і ділової активності купців знайшла вияв і в інших законодавчих актах. У 1800 р. купцям першої гільдії та іменитим громадянам після дванадцятирічного безперервного перебування у складі купецької корпорації було надано можливість здобути почесне звання Комерції-радника, у 1824 р. — Негоціанта (для купців, що вели велику заморську торгівлю) і Банкіра. Привілейоване становище купецтва знаходило вияв і в даруванні визначним представникам підприємницького класу особистого і спадкового дворянства. На початку ХІХ століття замість скасованого інституту іменитих громадян було засновано “першостатейне купецтво”. Володарі цього почесного звання заносились до так званої Оксамитової книги “з метою увічнення пам’яті шляхетних купецьких родин”. У 1832 р. для представників третього стану було встановлено звання “почесний громадянин”, а купці першої гільдії, що перебували у її складі не менше 12 років, здобули право на звання Мануфактур-радників. Заснування станово-корпоративних торговельних товариств — купецьких гільдій — створило реальні економічні, соціальні і правові умови для оформлення купецтва у самостійний стан, на ґрунті якого в Україні пустив коріння і почав швидко розвиватися клас вітчизняних підприємців. Характерною рисою нового купецтва, що не лише відрізняло його від попередніх торговців, а й від інституту гільдій Західної Європи, було те, що воно становило “відкриту корпорацію”. Належність до купецького стану не лише не була спадковою, а навіть не пожиттєвою і підлягала щорічній “атестації” шляхом сплати гільдійського збору (1 % від оголошеного капіталу).

Одночасно із Законом Право господарської діяльності, тобто з 1 січня 2001 р. введено в дію закон від 20 серпня 1997 р. про Державний Судовий Реєстр (Вісник Законів з 2000 р., №60, поз. 702, №114, поз. 1193).

Державний Судовий Реєстр включає: 1) реєстр підприємців, 2) реєстр товариств, інших громадських і професійних організацій, фондів та загальнодоступних осередків охорони здоров’я і 3) реєстр безнадійних боржників. Реєстр ведеться на підставі формальної (кожний має право ознайомитися з даними реєстру) та матеріальної прозорості (не можна прикриватися незнанням реєстрових даних), а також достовірності записів. Підприємці зобов’язані подавати актуальні дані до реєстру. Реєстр підприємців включає м. ін. такі складові: фізичні особи, що здійснюють господарську діяльність, товариства (відкриті, партнерські, командитні, з обмеженою відповідальністю, акціонерні), кооперативи і державні підприємства, науково- дослідні структури, іноземні підприємства і відділи іноземних підприємств і товариства взаємного страхування. Всі суб’єкти господарювання, що внесені до реєстру, зобов’язані з метою реєстрації надати такі дані: назву фірми, під якою вона діє, зазначення юридичної форми та місцезнаходження з адресою, зазначення попереднього номеру судового реєстру або переліку господарської діяльності, спосіб утворення форми (у випадку, якщо фірма виникла внаслідок поділу чи перетворення), предмет господарської діяльності, інформацію про Статут чи Положення та номер REGO (статистичний номер).

Крім того, підприємці, залежно від своєї юридичної форми, повинні представити додаткову інформацію, визначену в Законі про Державний Судовий Реєстр. У випадку товариства з обмеженою відповідальністю це: розмір основного капіталу, визначення величини часток кожного спільника, перелік спільників, що мають понад 10% основного капіталу. Акціонерні товариства зобов’язані представити дані про розмір капіталу початкового і кінцевого, кількості і номінальної вартості акцій, кількості привілейованих акцій та видів привілеїв, інформацію про розмір основного капіталу, сплаченого перед реєстрацією. Підприємці зобов’язані надати зразки підписів (нотаріально завірених або підписаних у присутності судді) осіб довірених до репрезентації реєстрованого суб’єкту господарювання. Правила реєстрації представництв іноземних підприємств врегульовують статті Закону Право господарської діяльності. Для створення представництва необхідним є запис у переліку представництв іноземних підприємців, який ведеться відповідним міністром з питань економіки. Запис до переліку виконує відповідний міністр з питань економіки на підставі поданої заяви і після отримання погодження відповідного міністра з питань, що стосуються предмету діяльності іноземного підприємця. До заяви про запис до переліку слід додати: (I) засновницький акт (угоду, статут) іноземного підприємця; (II) виписку з торговельного реєстру; (III) заяву підприємця про відкриття представництва у Польщі; (IV) заяву закордонного підприємця, що є товариством, про те, яку частку акціонерного (чи основного) капіталу внесено. Спосіб введення в дію рішень Закону про Державний Судовий Реєстр регулюється Законом «Порядок введення в дію Закону про Державний Судовий Реєстр» (Вісник Законів з 2000 р., №114, поз. 1194).

Цей порядок підтримує до кінця 2001 року попередню систему реєстрації підприємців, що є фізичними особами.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Кафедра трудових ресурсів Shura19@ya dex.ru Контрольна робота з дисципліни “Основи підприємницької діяльності” студента 1-ї групи, 5-го курсу спец. “Економіка підприємства” ЗФ Брижицького Олександра Володимировича Викладач: Савіна Наталія Борисівна РІВНЕ — 2004 З М І С Т сторінка 1. Питання №2. Історія виникнення і розвитку підприємництва на Україні .3 2. Питання №27. Створення товариства з обмеженою відповідальністю та порядок його реєстрації .7 3. Питання №52. Основна умова розвитку та рушійні сили бізнесу .12 Література . 15 Номер залікової книжки – 984002. 2. Історія виникнення й розвитку підприємництва на Україні. Актуальність наукового дослідження історії підприємництва в Україні, сфер і напрямків його діяльності, комерційних традицій зумовлюється цілим рядом причин. Не зважаючи на ряд публікацій, що вийшли останнім часом, історія українського купецтва та його історична доля залишаються недостатньо висвітленими. У той же час минуле є не лише вчителем, а й дороговказом для майбутнього. Досвід світової цивілізації наочно свідчить, що без вільної ринкової економіки, без самодіяльного виробника і підприємницької ініціативи ніяке процвітання держави неможливе.

Значущість вивчення історії купецтва зумовлюється й необхідністю зняти давнє тавро, що тяжіє над вітчизняними підприємцями ще з дорадянських часів. Не зважаючи на сучасні публікації, що змальовують більш правдивий і привабливий образ українського підприємця як патріота й мецената, у масовій свідомості все ще зберігається упередженість до власника, панують навіяні класичною літературою, образи хижих, обмежених, деспотичних людей. Комуністична пропаганда чимало зробила, щоб закріпити стереотип капіталіста- визискувача, а деякі непривабливі сторони сучасного бізнесу ще більше обтяжують це не зовсім правильне уявлення про купців і підприємництво. Тому одним із важливих завдань сучасної історичної науки є висвітлення справжніх рис українського підприємницького класу, кращі представники якого, такі, як Терещенки, Ханенки, Симиренки, Харитоненки, Яхненки, мали і гострий розум, і відчуття ринкової кон’юнктури, і, що головне, чудово усвідомлювали зв’язок між особистим добробутом і громадськими інтересами. Поняття “підприємець”, “капіталіст”, “буржуа” є соціальними синонімами, але в історико-онтологічному розумінні цю тотожність можна застосовувати лише умовно. В. Даль так визначив ці поняття: підприємець — це той, хто організовує, здійснює щось; капіталіст — багач, що має багато грошей, а буржуазія — середній стан, торговельно-ремісничий люд взагалі.

Отже, історія українського підприємництва майже протягом двох століть була нерозривно пов’язана зі станово-корпоративними товариствами — купецькими гільдіями. Становлення і розвиток ділової ініціативи в Україні здійснювались у межах і правовому полі Російської імперії, де головні важелі управління перебували в руках дворянства чи генетично пов’язаної з ним бюрократії. Підґрунтя станово-корпоративної організації українського купецтва у новий період історії було закладено саме у XVIII столітті, коли разом з обмеженням політичної автономії України на неї поширився станово- ієрархічний устрій російської абсолютистської держави.

УПА у вирі боротьби

Головн сили УПА та кадри ОУН вдйшли в Украну й дал вели тут боротьбу проти московсько-бльшовицьких окупантв, а три сотн УПА по наказу Головного Командування УПА вдйшло через Чехословаччину Австрю до Захдно Нмеччини. Головним завданням такого рейду УПА було довести до вльного свту правду про нацонально-визвольну боротьбу укранського народу. ¶ це завдання Головного Командування УПА командири й повстанц рейдуючих сотень блискуче виконали. У однй з цих сотень, у сотн Громенка, помаршерував ваш автор мемуарв, булавний УПА Юрй Борець «Чумак». Переборюючи рзн труднощ, йому пощастило добратись до далеко Австрал, важко працювати на будвництв, вчитись набувати пдпримницьких знань. Завдяки свом природним здбностям Юрй Борець зумв стати одним з ведучих органзаторв будвельно справи у свому мст. Тут вн збудував вулицю мен Степана Бандери, Симона Петлюри й де також вулиця в честь Юря Борця. Юрй Борець нин активний борець за духовне вдродження укранського народу, особливо молод

Активізація маркетингової діяльності машинобудівного підприємства

Розроблено інформаційне та організаційне його супроводження. Запропоновано варіанти маркетингових програм у відповідності до умов активізації маркетингової діяльності машинобудівних підприємств. Ключові слова: активізація, маркетингова діяльність, чинники, потенціал, механізм, інформаційне та організаційне супроводження, процедура вимірювання, маркетингова програма. АННОТАЦИЯСпивак А.А. Активизация маркетинговой деятельности машиностроительного предприятия. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика и управление предприятием (предприятия машиностроительной и металлургической отраслей).

– Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2008. Диссертация посвящена вопросам активизации маркетинговой деятельности машиностроительного предприятия. Определено значение машиностроения для экономики страны. Проведено исследование состояния современных машиностроительных предприятий. Выявлены проблемы, которые препятствуют их успешной деятельности, рассмотрены направления, которые могут улучшить деятельность предприятий данной отрасли.

Революційна доба в Україні (1917–1920 роки): логіка пізнання, історичні постаті, ключові епізоди

Часописи «Робтнича газета», «Нова Рада» потрапили пд жорстку цензуру. Заборонялася критика кабнету мнстрв, проведення зборв мтингв та манфестацй. Волосн земства було замнено волосними комтетами. Членв цих органв призначав губернський староста. П. Скоропадський погодився з деякими положеннями аграрно програми парт народно свободи та затвердив низку соцально-економчних вимог. Однак гетьман не пдтримав пропозицй кадетв у нацонально-культурному будвництв. Державний переворот в Укран та прихд до влади П. Скоропадського втали також пдпримницьк кола. 1518 травня у Кив вдбувся ззд представникв промисловост, торгвл, фнансв та сльського господарства (Протофсу), на який прибуло близько тисяч делегатв. Установчий ззд Протофсу обднав бльше двадцяти промислових сплок, що дяли на територ Украни. Основне завдання Союзу полягало в обднанн всх вдповдних органзацй для обговорення зясування проблем пднесення економки Украни. Делегати ззду втали нову владу в Укран висловили цлковиту пдтримку гетьманов П. Скоропадському

Основи організації фінансів підприємтсв

Ця частина і є фінанси. Фінанси підприємства являють собою систему грошових відносин, що виражають формування і використання грошових фондів в процесі кругообігу ресурсів підприємства, формування його грошових прибутків та накопичень. Фінанси підприємств забезпечують кругообіг основного та оборотного капіталу, взаємовідношення з державними органами, податковою системою, бюджетами, банками і іншими кредитними установами, страховими компаніями і так далі. У кожній державі будь-яка державна система включає фінансову систему. Вона складається з двох підсистем:

• загальнодержавні фінанси;
• фінанси господарюючих суб’єктів.

Кожне підприємство використовує наступні основи для організації фінансів: відособлення майна підприємства, яким дана юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями. Це відособлення майна фіксується в Статуті підприємства, а потім в балансі; ведення самостійного балансу; використання власного імені при здійсненні операцій і прийнятті відповідальності по них; отриманий прибуток підприємства є власністю підприємства, тому розподіл і використання його відбувається на правах власності.

Кодекс законів про працю України

пдпримства, установи, органзац (флалу, представництва, вддлення та ншого вдокремленого пдроздлу), його заступникв, головного бухгалтера пдпримства, установи, органзац, його заступникв, а також службових осб митних органв, державних податкових нспекцй, яким присвоно персональн звання, службових осб державно контрольно-ревзйно служби та органв державного контролю за цнами; кервних працвникв, як обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами мсцевого та регонального самоврядування, а також громадськими органзацями та ншими об’днаннями громадян; звльнення працвника, який вчинив за мсцем роботи розкрадання (в тому числ дрбне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законно сили, чи постановою органу, до компетенц якого входить накладення адмнстративного стягнення або застосування заходв громадського впливу

Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

Морально-етичні аспекти підприємницької діяльності

Аудит емісії цінних паперів та ефективності зовнішньоекономічних операцій у підприємницькій діяльності

Емісія цінних паперів та розміщення їх здійснюються самим емітентом через банки та інші кредитно-фінансові установи, які для цього часто об’єднуються в емісійні консорціуми. Цінні папери розміщують відкритою передплатою або серед заздалегідь визначеного кола інвесторів, а також на фондовій біржі і позабіржовому ринку цінних паперів. Емісійний курс, за яким здійснюється емісія цінних паперів, залежить від фінансового стану емітента та його перспектив, становища його на ринку позичкового капіталу, рівня відсоткових ставок. Курс державних цінних паперів, які продаються, підтримується на національних ринках самою державою, яка для цього через центральний банк закуповує або продає свої цінні папери. Обсяг національного ринку цінних паперів залежить не лише від економіки країни, придатності цього ринку для іноземних емітентів, а й від того, на які джерела позичкового капіталу традиційно орієнтуються місцеві позичальники — на випуск цінних паперів або на банківські кредити. Фондова біржа — це атрибут розвиненого вторинного ринку, хоча на ній можуть продаватися і нові випуски цінних паперів уже досить відомих корпорацій, компаній, акціонерних товариств.

Особливості та порядок оформлення результатів пере-вірок суб’єктів підприємницької діяльності з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства

Виробнича програма підприємницької зовнішньоекономічної діяльності

Контрольна робота з Інвестиційного менеджменту