Призначення Державного бюджету України, структура його доходів та видатків, Курсова робота

Актуальність теми: державний бюджет — це невід’ємний атрибут кожної країни та важливий інструмент реалізації економічної та соціальної політики. Виходячи з реалій сьогоднішнього дня особливої актуальності набуває проблема побудови досконалої та ефективної системи формування доходної та видаткової частини державного бюджету враховуючи їх структуру для ефективного розвитку національної економіки.

Вагомий внесок у вивченні питань визначення сутності, функцій, аналізу державного бюджету зробили такі вчені-економісти, як О.Д. Василик, Л.К. Воронова, Г. Дворецька, М.В. Карасьова, В. Лобода, О.А. Музика, О.Ю. Семенова та інші. Варто зазначити, що вказані автори мають різні погляди щодо тлумачення поняття бюджету, а тому актуальним є поглиблене дослідження сутності бюджету, що дасть можливість учасникам бюджетних правовідносин однаково розуміти його правову і економічну природу , призначення державного бюджету.

Сам термін «бюджет» набув розповсюдження у офіційних документах лише на початку XIX ст., його буквальний переклад означає «шкіряний мішок», «шкіряний гаманець». Уявлення про бюджет як офіційний звіт про публічні доходи і видатки відображало початкову практику складання цього документа в кінці XVIII ст. саме у вигляді фактично зібраних доходів і здійснених видатків. По дальший розвиток економічного і фінансового життя, посилення ролі держави вимагало переходу до визначення попередніх розмірів доходів і на цій основі здійснення видатків. Таким чином, з офіційного звіту про доходи і видатки бюджет поступово перетворювався на документ, який відображав передбачувані доходи і видатки.

14 стр., 6997 слов

Бюджетна система України

... видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України. Контроль за використанням коштів державного бюджету України здійснює від імені Верховної Ради України Рахункова палата. 2. Бюджетна система України, її склад та принципи побудови Правові засади бюджетної системи ...

Ґрунтовне дослідження поняття та сутності бюджету на основі наукових розробок XVIII-початку XX ст. проведено О. П. Кириленко. Так, автор зазначає, що багато вчених, характеризуючи призначення та сутність бюджету, уникали визначень (Жозеф Гарпье, маркіза Одіффре, Павел Буато, Жак Неккер, де-Рамель).

Проте на противагу таким вченим були й інші, серед яких і відомий французький вчений Рене Штурм, який у своїй фундаментальній праці «Бюджет» відобразив еволюцію поглядів на сутність бюджету.

Найпоширенішими у другій половині XIX ст. були такі визначення бюджету як:

рівновага між державними потребами та коштами (Жан Батіст Сей);
Бюджет — це таблиця, яка розраховує та порівнює доходи, що мають надходити, з видатками, що мають бути здійснені («Трактат про фінансову науку» Поля Леруа-Больє);

акт, що передбачає та дозволяє щорічні доходи та видатки держави або інші повинності, які підкоряються закону та тим самим правилам (Кодекс Державної звітності 31.05.1862 р.);

офіційний звіт про публічні доходи та видатки (Словник політичної економії).

Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.

Розподільчі відносини у суспільстві охоплюють всі сторони відтворювального процесу. Основне місце у регулюванні цих відносин відводиться бюджету. Саме через бюджет держава може стимулювати або обмежувати розвиток державності окремих підприємств, організацій, установ, забезпечити збільшення чи зменшення матеріального або культурного рівня розвитку, впливати на внутрішнє життя державного організму. З метою реалізації цих заходів в умовах товарно-грошових відносин держава повинна мати у своєму розпорядженні відповідні фонди грошових коштів. Формування цих фондів здійснюється в процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

Бюджет в соціально-економічному розвитку України відіграє особливу роль за допомогою:

Системи оподаткування та мобілізації коштів в бюджет;
Системи фінансування і використання бюджетних коштів;
Системи бюджетного регулювання.

Виділяються значні кошти на розвиток всіх галузей матеріальної і нематеріальної сфери економіки, на операційні видатки, на розвиток науково-технічного прогресу. Значну частину коштів держава вкладає в соціально-культурну сферу, на невиробничі капіталовкладення, на оплату праці працівників бюджетних установ, на харчування і медикаменти в установи охорони здоров я, на стипендії, пенсії, допомоги. За рахунок коштів бюджету повністю утримуються органи влади, оборони, міжнародні економічні відносини.

Економічне оновлення об’єктивно потребує зміцнення державних фінансів як основного важеля ефективного розвитку господарства країни, що прагне до соціальне орієнтованих засад, тобто держава має здійснити ефективний розподіл доходів та видатків між своїми рівнями — центральним та місцевим. Розподіл доходів між бюджетами різного рівня згідно з поставленими перед ними завданнями та обумовленими цими завданнями видатками об’єктивно вимагає диференціації пріоритетів в направленні фінансових ресурсів. Оскільки в перехідний період функції держави зростають, то похідним є обов’язкове забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути вирішені через ринковий механізм. а також особисто кожною людиною.

32 стр., 15509 слов

Державний бюджет як основний фінансовий план держави

... державного бюджету України як основного фінансового плану держави, його призначення і ролі в бюджетній системі України. Об’єктом дослідження виступає державний бюджет України. ... системи. За своєю формою бюджет - це основний фінансовий план, баланс доходів та видатків держави. За характером - ... в сприянні своєчасному та повному надходженню коштів до бюджету, їх оптимальному розподілу, перерозподілу та ...

Таким чином, головною ланкою фінансової системи є державні фінанси, які включають бюджети всіх рівнів і окремі види централізованих фондів фінансових ресурсів. Пошук оптимального співвідношення бюджетів різних рівнів має ґрунтуватися на визначенні оптимального співвідношення процесів централізації та децентралізації державного управління, на відповідному розподілі повноважень і функцій органів державного управління і місцевого самоврядування. Саме розмежування їх функцій повинно стати основою для визначення видатків, а отже і доходів різних рівнів влади. При цьому розподіл повноважень між ними, а також система їх видатків повинні бути закріплені законодавчо. Нині в Україні у сфері бюджету концентруються найгостріші проблеми економічного й соціального життя держави. Це бюджетний дефіцит і державний борг, повнота мобілізації коштів до бюджету та ефективність їх витрачання.

обґрунтування теоретичних засад Державного бюджету України і соціально-економічної ролі бюджету.

єкт: Державний бюджет України.

теоретичні й практичні особливості формування і використання Державного бюджету України.

Під час дослідження даної теми були поставлені такі завдання:

визначити суть, значення Державного бюджету України;

здійснити огляд його доходів та видатків;

визначити проблеми, що виникають при його виконанні;

запропонувати заходи, які можуть вирішити проблему забезпечення доходами бюджету і здійснення ним видатків.

Теоретичну й методологічну основу дослідження складають Закони України Про Державний бюджет України на 2008-2012 рр. ; нормативно — правові документи з досліджуваного питання; теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених, що містяться у монографіях, журналах та періодичних виданнях.

Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних вчених; статистичні матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України.

Структура курсової роботи: курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел. Основна частина містить три розділи. Повний обсяг роботи становить 63 сторінки комп’ютерного тексту. У роботі наведено 5 таблиць та 6 рисунків. Список використаної літератури налічує 40 джерел.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ, .1 Сутність державного бюджету та його призначення

Слово «бюджет» походить від старонормандського bougette (шкіряний мішок).

18 стр., 8587 слов

Фінансова безпека держави та шляхи її забезпечення

... з наступних підсистем : бюджетна безпека - це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів; валютна безпека - це такий стан ...

Бюджет — план <#»justify»>1) історичність, оскільки бюджет як категорія склався історично і має свої специфічні риси становлення в кожній країні, які проявляються і в сучасних умовах;

плановість, так як основною ознакою бюджету є плановий характер. Бюджет як фінансовий план має передбачати виконання всіх функцій держави на загальнодержавному і місцевому рівнях;

юридичний характер, оскільки бюджет має силу правового акту;

терміновість передбачає, що бюджет завжди складається і виконується впродовж певного терміну — бюджетного періоду [16, с. 28-29].

Особливості державного бюджету як самостійної економічної категорії полягають у наступному:

бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, що пов’язані з відокремленням у розпорядження держави частини національного доходу та її використанням для задоволення потреб усього суспільства й окремих його державно-територіальних формувань;

за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу між галузями народного господарства, територіями країни, сферами суспільної діяльності;

пропорції бюджетного перерозподілу вартості визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

галузь бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що обумовлено провідною роллю бюджету порівняно з іншими ланками [23, с. 32].

Таким чином, бюджет держави як об’єктивна економічна категорія — сукупність грошових відносин, пов’язаних з розподілом і перерозподілом ВВП і національного багатства, з метою формування і використання основного централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою ії функцій.

Як матеріальне вираження категорії бюджет розглядається:

за змістом;
формою;
організаційною будовою;
правовим характером.

За матеріальним змістом бюджет є основним централізованим фондом грошових коштів держави. Поряд з такими централізованими фондами, як Пенсійний фонд, державні соціальні фонди, державні резерви, бюджету відводиться основна роль.

Бюджет як основний централізований фонд грошових коштів держави характеризується такими ознаками:

виключним правом держави на розпорядження коштами фонду. Крім держави, в особі органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування ніхто не має права приймати рішення про наповнення чи використання коштів фонду;
державно-правовим регулюванням процесу формування і використання коштів фонду. Держава при цьому регулює процес використання коштів фонду за напрямами та відповідно до своїх потреб і фінансових можливостей;
одностороннім рухом грошових коштів у процесі формування і використання коштів фонду;
строго цільовим призначенням фонду. Використання коштів за цільовою ознакою та цільовим спрямуванням є основною умовою діяльності органів державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та їхніх структурних підрозділів;
динамічністю. Фонд перебуває у постійному русі. У ньому кошти не нагромаджуються, а у міру надходження використовуються для фінансування видатків;
мобільністю і масштабністю.

За своїми масштабами та мобільністю бюджетний фонд не може зрівнятися з жодним централізованим чи децентралізованим грошовим фондом, оскільки у ньому зосереджуються близько половини ВВП держави [15, с. 42-43].

10 стр., 4949 слов

Державний бюджет України — Макроекономіка — и — ...

... раз підтверджує це і вимагає: по-перше, формувати Державний бюджет України і Державну програму соціально-економічного розвитку України на основі єдиної концепції суспільно-економічного розвитку й у ... рівня відповідальності за стан виконання доходів бюджету та показників соціально-економічного розвитку регіонів, міністерств (відомств), держави ж цілому. Бюджет є головним фінансовим документом країни. ...

До чинників, що визначають центральне місце бюджету в системі фінансових планів держави, відносяться наступні:

ü у Державному бюджеті концентруються основні державні прибутки — приблизно 2/3 фінансових ресурсів держави;

ü за рахунок державного бюджету фінансуються основні державні витрати: капітальні вкладення, формування державних матеріальних резервів, оборона, управління і т.д.;

ü упорядкування і виконання Державного бюджету узгоджено з упорядкуванням і виконанням інших фінансових планів; за допомогою Державного бюджету здійснюється їх балансування;

Державний бюджет є основним джерелом фінансування зовнішньоекономічної діяльності держави;

ü Державний бюджет виступає інструментом фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів в економіці держави;

Державний бюджет — головне джерело коштів, необхідних для діяльності держави [19, с. 29-31].

За формою бюджет є основним фінансовим планом держави, займає центральне місце серед інших фінансових планів, які існують у країні. У бюджеті як основному фінансовому плані відображені результати розподільних процесів, що здійснюються за допомогою бюджетних відносин, передбачені джерела та обсяги надходжень, напрями розподілу та використання коштів централізованого грошового фонду держави. З позиції фінансового плану бюджет держави розглядається як сукупність Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів. Складовими бюджету як фінансового плану є поточний бюджет, бюджет розвитку, загальний фонд бюджету і спеціальний фонд бюджету.

Стан бюджету як фінансового плану може характеризуватися такими показниками:

збалансованим — видатки дорівнюють доходам;
дефіцитним — доходів не вистачає для фінансування видатків;
профіцитним — сума доходів переважає над видатками.

За організаційною будовою бюджет України є центральною ланкою фінансової системи суспільства та основною ланкою державних фінансів, яка має власну структуру, відображену у бюджетній системі. Бюджет держави включає державний бюджет та місцеві бюджети, за допомогою яких реалізується весь обсяг бюджетних відносин, причому у кожній з цих ланок бюджетні відносини визначаються місцем відповідного бюджету в ієрархічній структурі бюджетної системи.

Державний бюджет як правова категорія передбачає законодавче регулювання як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері його складання і використання як фінансового плану країни.

До складу нормативних актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні відносяться:

Конституція України (прийнята 28 червня 1996 року) визначає основні бюджетні положення, механізм прийняття законів України, повноваження гілок влади.

— Бюджетний Кодекс України (прийнятий 21 червня 2001 року) визначає засади бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові зачади функціонування, основи бюджетного процесу та між бюджетних відносин і відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

14 стр., 6658 слов

Державний бюджет його структура та шляхи збалансування

... З позиції фінансового плану бюджет держави розглядається як сукупність Державного бюджету України, Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів. Державний бюджет України є фінансовим планом ... населення, Державний інноваційний фонд, Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд розвитку паливно-енерге ...

Про Державний бюджет України .

. Закони, що регулюють бюджетні правові відносини, передбачені статтями Бюджетного Кодексу.

. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі Бюджетного кодексу.

. Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

. Рішення Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування [11, с. 44].

Так, закон про Державний бюджет України є одним з основних законів України економічного спрямування, визначає основну спрямованість фінансової політики держави, зміст і структурні основи фінансової діяльності країни, органів державної влади та державного управління. Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад є основними нормативними документами місцевого значення. Як закон, так і рішення про бюджет є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами відносин, пов’язаних з формуванням доходів і використанням коштів бюджетів.

В умовах утвердження в Україні економіки ринкового типу бюджет виступає одним із найголовніших інститутів економічного суверенітету держави. Він забезпечує не тільки акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується не лише для часткового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соціального становища у державі, а й активно впливає на економічні, соціальні, національні, політичні та регіональні процеси у суспільстві і впровадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки. Економічна природа бюджету виявляється саме в тому, що за його допомогою держава надає суспільству блага й послуги, які істотно впливають на рівень добробуту та якість життя. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров’я, наука, культура тощо.

Підсумовуючи вищесказане можна дати визначення державному бюджету.

Державний бюджет — основний загальнодержавний фонд <#»justify»>Державний бюджет України має велике суспільне, економічне, політичне та інші значення.

Суспільне значення бюджету полягає в тому, що за допомогою бюджету досягається вирішення багатьох питань соціального характеру, хоча стан цієї сфери життя суспільства на сьогоднішній день складний. Кризові явища в економіці зумовлюють напружений стан бюджету, недостатність фінансування соціальної сфери, але і в цих умовах державний бюджет залишається головним джерелом підтримання життєвого рівня населення.

Політичне значення бюджету багатогранне і, зокрема, воно полягає в тому, що законодавчий орган затверджує обсяги доходів і видатків бюджету на плановий рік, а тим самим народні представники реалізують волю народу.

5 стр., 2384 слов

Державний бюджет України і бюджетне право

... (розпис) доходів і видатків централізованого фонду коштів держави, необхідних для здійснення її завдань і функцій. 3 В ст.96 Конституції України встановлено, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період ...

Державний бюджет України набуває свого статусу тільки після затвердження його Верховною Радою України в формі закону. Якщо утворення державного бюджету і використання його коштів здійснюють органи виконавчої влади, то розподіл бюджетних ресурсів — прерогатива Верховної Ради України. Парламент України також розглядає і приймає рішення щодо звіту про Державний бюджет України.

Економічна сутність бюджету держави як економічної категорії не буде повною, якщо не розглянути функції, які він виконує:

§ Розподільча — дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розподілі держави і використати їх на задоволення загальнодержавних потреб і реалізується через систему витрат, що повинні здійснюватися в інтересах економічного і соціального розвитку держави і задоволення потреб населення. Обєкт бюджетного перерозподілу — національний дохід, ВВП;

§ Контролююча — наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють до розпорядження держави, чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів потребам держави, чи ефективно використовуються бюджетні кошти. Охоплює майже всіх учасників виробництва, відбиває економічні процеси, які відбуваються в усіх структурних ланках економіки. Обєкт — рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначеннях. проявляється у виявленні й аналізі відхилень фактичних прибутків і витрат бюджету від запланованих;

§ Забезпечення існування держави — дозволяє створювати матеріально — фінансову базу існування держави [14, с. 18-19].

Зв’язок бюджету із зовнішнім середовищем взаємний — не лише він має вплив на соціально-економічні процеси, а й сам зазнає впливу конкретних факторів. Ці фактори розглядають з позицій об’єктивності й суб’єктивності та за напрямами — економічні, соціальні, політичні.

єктивні фактори:

v характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил,які безпосередньо впливають на зміст бюджету;

природні особливості країни;

економічні особливості країни;
соціальні особливості країни;
традиції,специфіка розвитку на певному історичному етапі.

єктивні фактори:

тип держави;
політика уряду у відповідний періоду;
пріоритети розвитку;
зовнішня і внутрішня економічна ситуація.

Напрями впливу на бюджет:

Економічні:
валовий внутрішній продукт;
національний дохід;
економічне зростання (спад) виробництва;
продуктивність суспільної праці;
співвідношення в розвитку підприємств, які виготовляють продукцію споживання і розвитку;
розвиток важливих галузей науки і техніки;
фінансова політика.

2.Соціальні :

обсяг та рівень заробітної плати різних категорій працівників;
розмір споживчого кошика;
товарообіг державної та комерційної торгівлі;
мережа лікарень, поліклінік торгівлі;
мережа дошкільних, шкільних закладів, ВУЗів.

3.Політичні:

забезпечення обороноспроможності країни;
підтримання внутрішнього правопорядку;
раціональна організація управління державою;
ефективна діяльність законодавчої та виконавчої влади.

Призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних відносин між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансувань з бюджету; між державою і населенням у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту; між ланками бюджетної системи при бюджетному врегулюванні.

4 стр., 1684 слов

Доходи і видатки державного бюджету

... України держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального розвитку. Централізація коштів має важливе економічне і політичне значення, оскільки доходи, які мобілізуються до державного бюджету, ...

Призначення бюджету — забезпечити фінансовими ресурсами потреби економічного й соціального розвитку на основі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту в державі. Таке забезпечення має свої особливості. Фінансові ресурси, сконцентровані в бюджеті, не є основним джерелом розвитку економіки і соціальної сфери. На зазначені цілі спрямовуються насамперед власні ресурси й накопичення підприємницьких структур і населення. Кошти, сконцентровані в бюджеті, виступають як елемент регулювання, стимулювання і гарантії фінансової системи держави. Держава впливає на розвиток економіки шляхом прямої участі чи завдяки посередницькому регулюванню. Основними формами прямої участі є бюджетне фінансування конкретних загальнодержавних інвестиційних програм і кредитування за рахунок коштів бюджету.

Бюджет виступає в якості основного інструменту регулювання та впливу на розвиток економіки країни. Відповідно до Конституції України держава через бюджет має змогу зосередити фінансові ресурси на основних сферах та напрямах економічного і соціального розвитку, здійснювати єдину фінансову політику на всій території.

Використовуючи фінансові важелі, держава може суттєво впливати на основні показники розвитку економіки.

Бюджет є важливим економічним важелем держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому. Органи державної влади мають можливість впливати через нього на фінансову діяльність місцевих органів влади, які формують бюджети адміністративно-територіальних одиниць. За допомогою бюджету діяльність органів управління отримує цілком визначену в законодавчому і нормативному плані правову базу для залучення і витрачання грошових коштів. Вплив державного бюджету на економіку можна оцінити як кількісно, так і якісно. Кількісна оцінка визначається обсягом мобілізованих коштів, якісна — встановленням пропорцій розподілу ВВП і застосуванням різних інструментів цього розподілу.

Основним джерелом формування бюджету держави є ВВП. Держава як учасник розподільних процесів організовує розподіл і перерозподіл ВВП в інтересах усіх членів суспільства та суб єктів суспільного відтворення. З одного боку, держава як власник засобів виробництва має право на певну частку ВВП на стадії його первинного розподілу. З іншого — держава виконує суспільні функції (управлінську, соціальну, економічну), конституційно закріплені за нею, які без необхідного обсягу грошових коштів виконати неможливо. Тому держава організовує перерозподільні процеси з метою централізації частини ВВП у відповідному бюджетному фонді, що по суті є платою суспільства за виконання державою своїх функцій.

Роль бюджету у державі визначається насамперед тим рівнем забезпечення фінансовими ресурсами, потреб економічного й соціального розвитку суспільства, який здійснюється на основі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. При цьому бюджет служить важливим засобом вирішення завдань, передбачених економічною політикою держави. Можливості використання бюджету як економічного засобу впливу на соціально-економічний розвиток суспільства зумовлені рядом факторів.

7 стр., 3200 слов

Аналіз виконання Державного бюджету України за 2009 рік

... через місцеві бюджети України, Обсяг видатків загального фонду видатків на соціально-культурну сферу Поточні видатки місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету) профінансовано в обсязі ...

По-перше, бюджет як об єктивна економічна категорія відображає розподільні відносини, що безпосередньо впливають на економічні інтереси усіх субєктів суспільства: держави, субєктів господарювання та населення. Саме розподільні відносини та інтенсивність їх цільового спрямування активно впливають на розвиток суспільного виробництва, сприяють зростанню його ефективності.

По-друге, бюджет як економічна категорія тісно пов язаний зі всією сферою товарно-грошових відносин. Рух грошових коштів і товарів, формування й використання фінансових ресурсів, ціноутворення, формування фондів споживання і нагромадження — все це економічні стосунки, які так чи інакше знаходять своє відображення у бюджеті. Звідси і адекватний вплив його на суспільне виробництво, оскільки бюджет впливає на нього не ізольовано від інших економічних категорій, а разом і одночасно з ними.

По-третє, оскільки бюджет тісно пов язаний зі всією сферою товарно-грошових відносин, він не розчиняється у цій сфері, а займає особливе місце. Відображуючи економічні відносини між субєктами суспільства, бюджет є складовою частиною економічної політики держави. Він виступає важливим засобом, що активно впливає на соціально-економічний розвиток суспільства, на всі сторони суспільних відносин. Бюджет концентрує у собі економічний потенціал суспільства, є дійовим засобом зростання й удосконалення суспільного виробництва.

По-четверте, у бюджеті знаходять своє відображення результати однієї з головних функцій держави — управління економікою, що являє собою взаємопов язану систему адміністративних і економічних методів, за допомогою яких держава цілеспрямовано визначає процес розширеного відтворення. Усі масштабні економічні заходи у суспільстві відбуваються за безпосереднього використання бюджету.

Бюджет значною мірою впливає на рівень ефективності суспільного відтворення, тому його результативність двояка: з одного боку, прямо, шляхом нееквівалентного перерозподілу засобів поза зв язком із законом вартості, з другого — опосередковано, через різні форми вартісних відносин, впливаючи на економічні інтереси субєктів суспільства. За допомогою бюджету створюється такий режим функціонування субєктів суспільства, який економічно спонукає до підвищення ефективності їх діяльності.

Сучасні умови розвитку ринкової економіки в Україні характеризуються сприятливими можливостями для посилення тих сторін розподільної й контрольної функцій бюджету, які безпосередньо впливають на соціально-економічний розвиток суспільства. Водночас це лише потенційна можливість. Щоб перетворити її у реальну дійсність, необхідно постійно удосконалювати всю систему економічного управління. Зокрема, необхідно знайти точний математичний вираз для розрахунку поточних витрат, щоб рівномірно рознести їх тягар між поколіннями і у процесі життя кожного покоління. Такі заходи можуть забезпечити очікувані позитивні результати.

Бюджет складають та виконують згідно з бюджетною класифікацією.

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване групування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою й іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів [2, ст. 2].

Бюджетна класифікація України містить такі розділи:

доходи бюджету;
видатки бюджету;
фінансування бюджету;
державний борг.

Вітчизняна бюджетна класифікація застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, а також для проведення необхідного аналізу доходів та організаційних, функціональних і економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної й міжнародної порівнянності бюджетних показників.

1.2 Класифікація доходів Державного бюджету України

Доходи бюджету — це частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання його функцій. Вони виражають економічні відносини, які виникають у процесі формування фондів грошових ресурсів і поступають у розпорядження органів влади різних рівнів [19, с. 52].

Доходи як економічна категорія виражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними та фізичними особами в процесі формування бюджетного фонду держави. Формою прояву категорії доходи бюджету служать податки, збори, платежі і відрахування.

Державні доходи — це грошові відносини з приводу розподілу вартості валового внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій [29, с. 58].

Залежно від конституційного устрою держави може бути кілька рівнів доходів бюджету — від загальнодержавного до нижчих адміністративно-територіальних угруповань. Україна згідно з Конституцією є унітарною державою, і тому доходи бюджету мають два рівні — державний та місцеві. До місцевих відносять бюджети Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, обласні, міські, районні, сільські та селищні.

Доходи бюджету можуть формуватися на основі п’ятьох методів централізації коштів:

пряме вилучення доходів з державного сектору — надходження від державного сектору зазвичай є незначними, що пояснюється кількома причинами. По-перше, держава, як правило, працює у непривабливих для приватного бізнесу сферах діяльності;
по-друге, у більшості випадків діяльність державних підприємств має неприбутковий характер, вона спрямована на виробництво певних товарів чи послуг, а не на отримання прибутку ;

— отримання доходів від державних угідь, майна і послуг — доходи від державних угідь, майна і послуг формуються на основі прав власності держави. Формами таких доходів є платежі за ресурси, лісовий дохід, плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів, плата за спеціальне використання надр. Ці надходження в Україні становлять 2 %.

податковий метод — формування доходів бюджету характеризує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб та може здійснюватися тільки на підставі законів;

позиковий метод — означає формування доходів бюджету на поворотній основі;
емісія грошей — це формування доходів бюджету за рахунок спеціально випущених додаткових грошових коштів.

Є дві основні групи джерел формування доходів бюджету: внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх джерел формування доходів бюджету належать створений валовий внутрішній продукт, який є основним джерелом формування дохідної частини бюджету, і національне багатство, що використовується тоді, коли не вистачає обсягів створеного валового внутрішнього продукту або є певний надлишок природних ресурсів у державі [15, с. 62].

Зовнішні джерела формування дохідної частини бюджету характеризують міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів і можуть створюватися на основі таких методів: прямий перерозподіл (репарація), міжнародний кредит фінансових організацій або іноземних держав, оподаткування експортно-імпортної діяльності, валютне регулювання, яке базується на відхиленні встановленого курсу валют від реального їх співвідношення, та ціновий механізм [15, с. 64].

Головним джерелом доходів бюджету є національний дохід.

Джерела доходів Державного бюджету України визначені Бюджетним кодексом та іншими нормативними актами. Конкретизація доходів та ставок відрахувань уточнюється в Законі про Державний бюджет на поточний рік.

Класифікація доходів Державного бюджету:

Залежно від повноти зарахування доходів до бюджету:

закріплені — згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету;

регулюючі — зараховуються у певному відсотковому відношенні

За частотою появи:

§ звичайні — регулярно включаються в доходи;

§ надзвичайні — з’являються в доходах за виняткових, але обґрунтованих обставин.

За способом зарахування:, Загальний фонд;, Спеціальний фонд., За джерелами утворення:

доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості (НД);

доходи, що входять до складу фонду відшкодування (частина амортизаційних відрахувань);
доходи від реалізації національного багатства.

За соціально-економічними ознаками:

доходи від господарської діяльності;

доходи від використання природних ресурсів;
доходи від зовнішньоекономічної діяльності;
доходи від банківської діяльності;

ú доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

державне мито;

митні платежі;
збори та інші неподаткові доходи;
доходи від приватизації;
доходи від громадян тощо.

За методом залучення коштів:

податкові надходження:

податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;
збори за використання природних ресурсів;
внутрішні податки на товари та послуги;
податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;
інші податки;

неподаткові надходження:

доходи від власності і підприємницької діяльності;

адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного

та побічного продажу;

надходження від штрафів та фінансових санкцій;
інші неподаткові надходження;

доходи від операцій з капіталом:

надходження від продажу основного капіталу (споруди, обладнання, кораблі, літаки, безгосподарне майно, скарби, дорогоцінні метали і каміння);

надходження від продажу з державних запасів товарів (стратегічні матеріали, зерно, надзвичайні і стратегічні запаси);

надходження від продажу землі і нематеріальних активів;

податки на фінансові операції та операції з капіталом;

трансферти:

Ця група доходів включає в себе безоплатні, безповоротні платежі, отримані від інших органів державного управління, недержавних джерел або міжнародних організацій, а саме: дотації (поточні платежі), субвенції (капітальні платежі), надходження.

За умовами формування:

Ø безповоротні — це власні доходи держави і доходи, які надходять від інших суб’єктів бюджетних відносин;

Ø поворотні — це державні позики, за користування якими треба платити і вони повинні бути повернені у визначені строки.

За рівнем централізації:

ü централізовані — які концентруються в Державному бюджеті та інших цільових фондах грошових коштів держави;

ü децентралізовані ? які використовуються за місцем їх утворення на державних підприємствах і в бюджетних організаціях (прибуток, амортизаційні відрахування) [16, с. 62-64].

Склад доходів Державного бюджету України:

Загальний фонд Державного бюджету:

50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території міста Києва;

податок на прибуток підприємств;

50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

єктів місцевого значення);

50 відсотків плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, яка зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі);

податок на додану вартість;
акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 2 частини третьої цієї статті);
ввізне мито;
вивізне мито;
рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України;
рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;
рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;
збір за користування радіочастотним ресурсом України;

частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність;

кошти, що перераховуються Національним банком України;

плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);

кошти, отримані закордонними дипломатичними установами України як плата за розміщення належних їм бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків;

1.3 Класифікація видатків Державного бюджету України

Видатки державного бюджету відіграють важливу роль в розвитку країни. Вони є основою забезпечення фінансування соціальних програм, регулювання економіки, проведення структурної перебудови народного господарства, створення загальних умов розвитку ринкових відносин, збільшення обсягів кредитування юридичних та фізичних осіб, розвитку міжнародних відносин та інших важливих напрямів діяльності. Разом з тим, залежно від рівня розвитку держави, історичних, культурних та інших факторів роль держави у вирішенні соціально-економічних проблем змінюється, що, в свою чергу, впливає на обсяги та структуру державних видатків.

У процесі виконання державного бюджету розрізняють видатки бюджету і витрати бюджету.

Видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на фінансування програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом [2, ст. 2]. Видатками не вважають ті фінансові ресурси, що використовуються з метою погашення боргових бюджетних зобов’язань, а також повернення надмірно сплачених до бюджету сум. До витрат бюджету належать видатки бюджету та кошти, що спрямовуються на погашення основної суми боргу, що виникає в процесі фінансування бюджету.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, поділяються на такі групи:

видатки, які не можуть бути передані на виконання до АР Крим та місцевого самоврядування, а виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Це видатки на забезпечення конституційного ладу;
державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства та ін;

видатки, що забезпечують загальнодержавні функції, але передаються на виконання до АР Крим та органів місцевого самоврядування. Такі видатки здійснюються на основі принципу субсидіарності з метою забезпечення найефективнішого їх використання;
видатки на реалізацію прав та обов’язків АР Крим та місцевого самоврядування [29, с. 145].

Видатки бюджету поділяються на певні види, які можуть характеризуватись якісно та кількісно.

Якісна ознака видатків характеризує їхнє суспільне призначення, а кількісна — загальний обсяг. Ці дві ознаки можуть бути у протиріччі. Так, наприклад, потреби держави, що визначаються якісною ознакою, часто перевищують кількісну, тобто суму видатків, яка потрібна для задоволення відповідних потреб держави. Це призводить до негативних наслідків, а саме — до недофінансування видатків, передбачених законом про державний бюджет, зростання зовнішнього та внутрішнього боргу, дефіциту бюджету та інфляції [20, с. 120].

Кошти державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених законом про державний бюджет. Кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів. До державного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законами України.

Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної діяльності, зокрема, фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням [14, с. 125].

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємству установ, організацій і органів на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення та інших, що не належать до видатків розвитку [14, с. 126].

У державному бюджеті обов’язково передбачається резервний фонд бюджету, який формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів із резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Резервний фонд не може перевищувати 1 % обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

Видатки бюджету класифікуються за чотирма ознаками:

— Функціональна класифікація видатків бюджету — за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки).

Функціональна класифікація здійснюється відповідно до основних функцій держави, які викладені у вигляді розділів видатків, з низкою підрозділів. Можна виділити три рівні функціональної класифікації:

перший рівень — розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування. Наприклад, 0100 — загальнодержавні функції, 0200 — оборона, 0300 — громадський порядок, безпека та судова влада, 0400 — економічна діяльність, 0500 — охорона навколишнього природного середовища тощо.

другий рівень — підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування в межах відповідних розділів. Наприклад, розділ «Економічна діяльність» — 0400, підрозділ «паливно-енергетичний комплекс» — 0430; Функціонування виконавчої влади — 010200; розділ «охорона здоров’я» — 0700, підрозділ «лікарні та санаторно-курортні заклади» — 0730.

третій рівень — цільові видатки за конкретними напрямами діяльності головних розпорядників бюджетних коштів у межах відповідних підрозділів. Наприклад, розділ «Духовний та фізичний розвиток» -0800; підрозділ «Культура та мистецтво» -0820; конкретні напрямки діяльності головних розпорядників коштів: художні колективи, концертні та циркові організації — 0822; творчі спілки — 0824, заповідники — 0827 тощо (Додаток А) [2, ст. 10].

Економічна класифікація видатків бюджету — за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки).

Економічна класифікація видатків бюджету визначає конкретне спрямування коштів, тобто предметно-цільове їх призначення, і поділяється на:

поточні — охоплюють видатки, які не належать до видатків розвитку: фінансування національної оборони, державного управління, судової влади, правоохоронної діяльності, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та соціального забезпечення, культури і мистецтва та ін.;

— капітальні — це видатки бюджету для фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності. Зокрема, це видатки на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, структурної перебудови народного господарства, виплату субвенцій та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням (Додаток Б) [2, ст. 10].

— Відомча класифікація видатків — за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів. Відомча класифікація видатків бюджету дає можливість здійснювати повний економічний аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів. Вона засвідчує, якому міністерству, відомству спрямовуються кошти, тобто містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр формування і використання фінансових ресурсів розпорядниками бюджетних коштів.

Відомча класифікація видатків бюджетів для Державного бюджету України затверджується Міністерством фінансів України і визначається відповідно до закону про Державний бюджет України (частина друга статті 22 Бюджетного кодексу України) (Додаток В) [2, ст. 10].

— Програмна класифікація видатків бюджету — за бюджетними програмами. Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і щорічно визначається у законі про Державний бюджет України відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України [3].

Державні видатки здійснюються шляхом фінансування.

Фінансування державних видатків — це плановий, цільовий, безповоротний й безвідплатний відпуск грошових коштів, який виконується з урахуванням оптимального поєднання власних, кредитних та бюджетних джерел фінансування, проводиться в міру здійснення планового використання коштів для забезпечення виконання загальнодержавних функцій (оборона країни, управління діяльністю держави тощо), а також для утримання соціально-культурної сфери, забезпечення соціальних гарантій та зобов’язань держави з додержанням режиму економії при постійному здійсненні контролю [29, с. 139].

Фінансування здійснюється із різних джерел: бюджетів різних рівнів, позабюджетних цільових фондів, власних коштів державних та комунальних підприємств. В залежності від джерел фінансування можна виділити такі його види: бюджетне фінансування, самофінансування та державне кредитування.

Бюджетне фінансування — це фінансування, що проводиться за рахунок бюджетних коштів, тобто це безповоротний, безвідплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій, функцій місцевого самоврядування та забезпечення функціонування бюджетних підприємств, установ, організацій [16, с. 146].

Самофінансування використовується для покриття видатків державних та комунальних підприємств за рахунок їх власних фінансових ресурсів.

Кредитування — операції, пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості.

Державний кредит — це специфічна форма кредитних відносин, у яких позичальником є держава, а кредиторами — юридичні або фізичні особи. Економічним призначенням державного кредиту є акумуляція державою коштів на основі принципу повернення для фінансування державних видатків [19, с. 137]. Державний кредит дозволяє державі як позичальнику використовувати додаткові грошові ресурси для покриття бюджетного дефіциту без здійснення з цією метою грошової емісії.

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на:

державне управління:

а) законодавчу владу;
б) виконавчу владу;
в) Президента України;
судову владу;
міжнародну діяльність;
фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв’язки державного значення;
національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення);
правоохоронну діяльність, забезпечення безпеки держави та цивільний захист населення і територій;
освіту;
охорону здоров’я;

соціальний захист та соціальне забезпечення:

культуру і мистецтво;
державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;

фізичну культуру і спорт;
державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;
програми реставрації пам’яток архітектури, спорудження (створення) пам’ятників і монументів державного значення;
державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій та інформатики;

державні інвестиційні програми (проекти);
державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха;
створення та поповнення державних запасів і резервів;
обслуговування державного боргу;
проведення виборів у випадках, передбачених законом, та всеукраїнських референдумів;
інші програми, які мають виключно державне значення [2].

Бюджетним кодексом передбачені таємні видатки — видатки на утримання органів державної влади, функціональне призначення яких — забезпечення національної безпеки. Вони включаються до державного бюджету без деталізації [2, ст. 31].

2. АНАЛІЗ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

державний бюджет доход видаток

2.1 Аналіз доходів Державного бюджету України

У цьому підпункті проведемо структурний аналіз доходів Державного бюджету України за 2008-2012 рр., ґрунтуючись на звітності Державної казначейської служби України, офіційній статистичній інформації Державної служби статистики України, даних Міністерства фінансів України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Дані для аналізу візьмемо з таблиці (дод. Д).

ять років на 106 млрд. грн. (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Структура доходів Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

Загальний відсоток виконання плану мав досить високі показники, так найвищий його показник у 2011 році, який складав 100,4%, а найнижчий — у 2009 році — 82,1%. Розглядаючи відсоток плану окремо по кожному виду надходжень, можна побачити, що найнижчий показник мав відсоток виконання планового завдання по доходам від операцій з капіталом у 2008 році — 34,4%, а найвищий — виконання плану з податку на прибуток підприємств — 115,1%, що навіть на 15,1% відсоток більше за очікуваний показник (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Рівень виконання плану дохідної частини Державного бюджету України за 2008-2012 рр., %

ПОКАЗНИКИ20082009201020112012123456Податкові надходження97,7983,3495,71101,7788,29Податок на прибуток підприємств112,3076,9499,65115,0995,04Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів84,1682,1075,01104,34104,47Податок на додану вартість92,7486,6495,17101,2784,59Акцизний податок92,5089,9692,9581,5989,13Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції97,6963,59101,0694,86100,72Інші податки100,1790,76106,77113,45101,98Неподаткові надходження101,7379,3899,3194,62101,25Доходи від власності та підприємницької діяльності114,1460,84116,20107,71112,82Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності98,95104,7994,66115,0186,87Власні надходження бюджетних установ91,8090,7693,0787,7697,10Інші неподаткові надходження97,4494,2980,3384,3582,54Доходи від операцій з капіталом34,4541,5974,6881,3859,66Разом доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)97,0981,9696,74100,4090,33Офіційні трансферти97,6386,8889,9697,6294,31ВСЬОГО ДОХОДІВ97,1082,1396,54100,3890,34

Щодо структури дохідної частини державного бюджету, то можна побачити, що протягом останніх п яти досліджуваних років найбільшу частку займали податкові надходження — в середньому це 75%, а найменшу — доходи від операцій з капіталом — 0,5% (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Питома вага доходів Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

Розглядаючи структуру податкових надходжень можна побачти таку тенденцію, у 2009 році порівняно з 2008 роком обсяг податкових надходжень зменшився на 18 млрд. грн., а починаючи з 2009 року відбувалось поступове збільшення обсягу податкових надходжень до державного бюджету, таким чином обсяг податкових надходжень у 2012 році складав 274 млрд. грн., що на 106 млрд. більше, ніж у 2008 році. Зростання податкових надходжень забезпечувало зростання податку на додану вартість, оскільки вони мали високі показники зростання і за п ять років досягли показника 138 млрд. грн., що більше на 46 млрд. грн. за цей показник у 2008 році (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Динаміка зміни обсягу податкових надходжень до Державного бюджету України за 2008-2012 рр., млн. грн.

ПОКАЗНИКИ2009 р. до 2008 р.2010 р. до 2009 р.2011 р. до 2010 р.2012 р. до 2011 р.2012 р. до 2008 р.123456Податкові надходження-18179413106Податок на прибуток підприємств-147140,67Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів0,20,3-10,3-0,07Податок на додану вартість-7143846Акцизний податок862724Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції-52210,8Інші податки0,040,120,42

Структура податкових надходжень у відсотковому вираженні характеризувалася наступними показниками: найбільшу частку складав податок на додану вартість — в середньому — 52%, а найменшу — інші податки — 0,2% (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Структура податкових надходжень Державного бюджету України у 2008-2012 рр.

Аналізуючи обсяг неподаткових надходжень спостерігаємо не стабільну динаміку, а постійну зміну, то в бік збільшення, то в бік зменшення. У 2009 році порівняно з 2008 роком відбулось зниження на 2 млрд. грн., у 2010 році порівняно з 2009 роком — зростання на 14 млрд. грн., у 2011 році порівняно з 2010 роком — знову зниження, але вже на 15 млрд. грн., а у 2012 році порівняно з 2011 роком знову зростання на 19 млрд. грн. В цілому обсяг неподаткових надходжень за п ять років зріс на 15 млрд. грн. Такі зміни відбувались за рахунок зміни обсягів доходів від власності та підприємницької діяльності (рис. 2.4.).

Рис. 2.4. Динаміка обсягу неподаткових надходжень до Державного бюджету України у 2008-2012 рр.

Частка неподаткових надходжень коливалася від 15,6% до 27%, так найменший показник був у 2011 році, а найбільший — у 2010 році. В структурі неподаткових надходжень протягом досліджуваних п яти років найбільшу частку займали доходи від власності та підприємницької діяльності, найбільше значення цього показника спостерігалося у 2012 році — 47,1%, а найменше — 31,9% у 2009 році. Найменшу частку в структурі неподаткових надходжень становили адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності, їх частка коливалась від 2,5% до 8,0% (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Питома вага неподаткових надходжень Державного бюджету України у 2008-2012 рр., %

ПОКАЗНИКИ20082009201020112012123456Неподаткові надходження22,8124,1727,0415,619,73Доходи від власності та підприємницької діяльності40,5131,8645,6535,1647,15Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльості3,763,222,525,207,96Власні надходження бюджетних установ28,7640,5833,9347,3836,17Інші неподаткові надходження26,9724,3417,9012,268,71

2 Аналіз видатків Державного бюджету України

У цьому підпункті проведемо структурний аналіз видатків Державного бюджету України за 2008-2012 рр., ґрунтуючись на звітності Державної казначейської служби України, офіційній статистичній інформації Державної служби статистики України, даних Міністерства фінансів України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Дані для аналізу візьмемо з таблиці (дод. Е).

За досліджуваний період обсяг видатків з кожним роком мав тенденцію збільшення і за період з 2008 року по 2012 рік зріс на 154 млрд. грн. зокрема найбільше зросли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, у 2012 році порівняно з 2008 роком вони зросли на 24 млрд. грн. і їх обсяг становив 75 млрд. грн. видатки на житлово-комунальне господарство то збільшувалися, то зменшувалися і у 2012 році складали 380 млрд. грн., що на 64 млрд. грн. менше, ніж у 2008 році, але на 55 млрд. грн. більше, ніж у 2011 році. Видатки на житлово-комунальне господарство мали найнижчі показники (рис. 2.5.).

Рис. 2.5. Структура видатків Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

Щодо відсотку виконання плану, то у загальному підсумку він мав досить непогані показники, найвищий рівень складав — 94,1% у 2011 році, а найнижчий — 85,2 у 2010 році. Якщо розглядати по кожному виду видатків, то у 2009 році і у 2012 році відсоток виконання плану був низький, найнижчий показник був у 2012 році і його мали видатки на житлово-комунальне підприємство. У 2008 році були найвищі показники виконання плану, зокрема це видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Рівень виконання плану видаткової частини Державного бюджету України за 2008-2012 рр., %

ПОКАЗНИКИ20082009201020112012123456Загальнодержавні функції74,6566,2596,9597,0895,37Оборона95,9774,3883,4991,5283,38Громадський порядок, безпека та судова влада96,7895,7397,5297,3295,57Економічна діяльність90,1364,8586,5182,6683,07Охорона навколишнього природного середовища91,4184,5337,7664,9653,14Житлово-комунальне господарство39,6868,1282,6327,0248,32Охорона здоров’я92,3693,6996,8093,6090,72Духовний та фізичний розвиток91,8791,6895,6892,4685,20Освіта95,2092,7694,2093,0293,07Соціальний захист та соціальне забезпечення96,8295,5697,6098,7297,17РАЗОМ91,2681,6192,7692,5990,83Міжбюджетні трансферти93,0697,8295,6298,3096,91ВСЬОГО91,7085,2393,4794,1592,66

Найбільшу питому вагу у структурі видатків державного бюджету складали видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення їх питома вага варіюється в межах 19-22,8%. Найнижчу питому вагу складали видатки на житлово-комунальне господарство — 0,1% і на охорону навколишнього природного середовища, середнє значення якої складає 0,9% (рис. 2.6.).

Рис. 2.6. Питома вага видатків Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

Аналізуючи видатки доцільно їх порівняти з доходами, що покаже стан державного бюджету, тобто дефіцит, профіцит чи рівновагу.

Порівнюючи доходи і видатки за 2008-2012 рр., можна зробити висновок про дефіцит державного бюджету за останні досліджувані п ять років, тобто видатки перевищують доходи. У 2008 році видатки перевищили доходи на 9 млрд. грн., у 2010 році дефіцит був найвищий — 62 млрд. грн., потім у 2011 році рівень дефіциту зменшився до 18 млрд. грн., а 2012 р. Цей показник складав 49 млрд. грн. (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Аналіз доходів і видатків Державного бюджету України у 2008-2012 рр., млрд. грн.

РокиДоходиВидаткиРізниця2008231 722 888 521,54241 490 076 692,83-9 767 188 171,292009209 700 329 048,15242 437 217 485,79-32 736 888 437,642010240 615 241 080,60303 588 748 329,40-62 973 507 248,802011314 616 872 911,48333 459 458 047,50-18 842 585 136,022012346 053 962 239,38395 681 526 271,79-49 627 564 032,41

Провівши аналіз доходів та видатків Державного бюджету України з 2008-2012 рр., можна зробити наступні узагальнення:

ять років на 106 млрд. грн.;

— з агальний відсоток виконання плану дохідної частини бюджету мав досить високі показники;

основним джерелом формування дохідної частини державного бюджету були податкові надходження, оскільки вони складали найбільшу частку у їх структурі;

обсяг видатків мав тенденцію до збільшення протягом усіх п яти років і за період з 2008 року по 2012 рік зріс на 154 млрд. грн. зокрема найбільше зросли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, видатки на житлово-комунальне господарство мали найнижчі показники;

відсоток виконання плану видаткової частини бюджету мав досить непогані показники, найвищий рівень складав — 94,1% у 2011 році, а найнижчий — 85,2 у 2010 році;

ять років, тобто видатки перевищували над доходами.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ, .1 Вплив державного бюджету на соціально-економічний розвиток держави

Сьогодні в Україні бюджет і проблеми надійного управління ним належить до найактуальніших як в економічному й соціальному, так і в політичному контексті. В умовах ринкової економіки бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. На сьогодні фінансовий потенціал реального і фінансового секторів економіки, а також доходи простих громадян та держави досить обмежені. На жаль, нинішня бюджетна політика в Україні багато в чому продовжує ґрунтуватись на старих засадах адміністративно-командної системи. Це проявляється у відсутності сучасних бюджетних технологій, методів бюджетного управління, реального планування на середньо- і довготерміновий періоди.

У ринковій економіці бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально-економічних процесів у державі. Визначаючи напрямки розвитку бюджету, обов’язково потрібно враховувати національні риси нашої держави. Ефективність бюджетного процесу на загальнодержавному та місцевих рівнях залежить від усіх гілок влади, активної громадянської позиції політичних партій, інших громадських об’єднань, фахівців різного профілю.

Бюджет має важливе значення для соціального напряму. Це досягається згідно із законодавчо закріпленим механізмом у кожній конкретній державі. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, рівня економічного розвитку держави та інших факторів, за рахунок бюджету утримують складові соціальної сфери — науку, культуру, спорт, охорону здоров’я, освіту, надають соціальну допомогу вразливим верствам населення тощо.

Досягти оптимального співвідношення між економічним та соціальним напрямами означає задовольнити інтереси всіх соціальних груп населення. Як правило, повною мірою це питання не вирішено в жодній країні світу. Можна лише говорити про задоволення потреб більшої частини суспільства.

Бюджет також має вплив на ефективність господарювання підприємств та організацій. Використовуючи такі бюджетні важелі, як ставки податків, бюджетний контроль та штрафні санкції, держава має вагомий вплив на ці суб’єкти економічних відносин.

Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості — нацонального доходу, розподілюваного і розподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

В умовах ринкових відносин розподіл національного доходу відбувався за рахунок створення, розподілу та використання грошових доходів та накопичень. До числа таких доходів відносяться, перш за все, державні доходи, доходи підприємств та об’єднань, різних комерційних структур, фінансових груп, банків, а також доходи населення. Значна частина національного доходу поступає в бюджет шляхом прямого перерозподілу — оподаткування державних, приватних та комерційних підприємств. Розподіл частини національного доходу через державний бюджет обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для розширеного відтворення та задоволення інших сукупних потреб суспільства, шляхом перерозподілу коштів між галузями виробничої та невиробничої сфер життєдіяльності суспільства, а також між економічними районами країни.

Перерозподіл національного доходу між галузями, об’єднаннями, фірмами через державний бюджет обумовлено головним чином необхідністю передачі частини чистого доходу із однієї галузі суспільного виробництва в іншу у відповідності з планами економічного та соціального розвитку країни, з програмами радикальних економічних перетворень суспільства, для проведення перебудови структури суспільного виробництва і т.д.

я, наука та культура.

З метою дослідження взаємозв’язку між бюджетом і параметрами макроекономічного розвитку країни серед усіх макроекономічних показників виділено основні, в яких в інтегрованому вигляді відображаються інші. До них належать: валовий внутрішній продукт, зайнятість, інфляцію, платіжний баланс, сукупний попит, інвестиція, збереження і споживання. Зазначені економічні показники є фінансово-економічною базою бюджету. Від правильності і повноти врахування цих макроекономічних показників залежить реальність бюджету, яка безпосередньо пов’язана з можливостями його впливу на економіку країни.

Між бюджетом і ВВП існує складна система взаємозв язку. Важливим чинником збільшення доходів бюджету є зростання ВВП. При цьому за умови стабільних пропорцій його розподілу, зростають доходи всіх субєктів розподільних відносин, у тому числі і держави. Однак стабільне зростання ВВП створює передумови для зменшення частки держави, оскільки її потреби на фінансове забезпечення виконання встановлених функцій відносно стабільні. Це поступово веде до зменшення рівня оподаткування юридичних і фізичних осіб, а відповідно до збільшення частки ВВП на споживання й виробничі потреби.

Платіжний баланс — це співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв’язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання економіки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання.

Інфляція — це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національно грошової одиниці. Інфляція має такі наслідки, як:

приводить до перерозподілу національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином. Боржники багатіють за рахунок своїх кредиторів;

високі темпи інфляції і різка зміна структури цін ускладнюють планування (особливо довгострокове) фірм та домогосподарств. В результаті збільшується невизначеність і ризик ведення бюджету. Платою за це є ріст процентних ставок та прибутків, а інвестиції починають носити короткостроковий характер;

в результаті росту цін знижується конкурентоспроможність національних товарів, внаслідок чого росте імпорт і зменшується експорт, банкротують національні виробники;

змінюється структура і зменшуються реальні доходи державного бюджету;

зростає бюджетний дефіцит і державний борг, запускається механізм їх відтворення;

інфляція погіршує керованість національним господарством, оскільки посилюється нестабільність, змінюються ціни, важко прогнозувати затрати і прибутки, що знижує економічну активність.

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу).

Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об’єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв’язків.

Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.

Звязок державного бюджету з макроекономічними показниками

Показники20082009201020112012Доходи231 722 888 521209 700 329 048240 615 241 080314 616 872 911346 053 962 239Видатки241 490 076 692242 437 217 485303 588 748 329333 459 458 047395 681 526 271ВВП948 056913 3451 082 5691 316 6001 425 857Зайнятість20 97220 19120 26620 32420 451

2 Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Через державний бюджет органи виконавчої влади здійснюють реалізацію державної внутрішньої і зовнішньої політики, державне регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальної політики з врахуванням довгострокових інтересів країни. Збільшення асигнувань з державного бюджету сприяє зростанню сукупного попиту в економіці і, відповідно, збільшенню випуску продукції і зайнятості.

Узагальнюючим джерелом доходів державного бюджету є ВВП країни. Зростання ВВП призводить до зміцнення та стабілізації економіки, розширення виробництва, збільшення зайнятості, підвищення життєвого рівня народу, заробітної плати працівників, прибутків підприємств та організацій, купівельної спроможності населення, а, отже до збільшення податкових надходжень до державного бюджету, до поповнення його доходної частини. Разом з тим зниження номінального обсягу ВВП та зростання інфляції призводить до зменшення надходжень до бюджету.

Система мобілізації доходів до державного бюджету може як завдати імпульс економічному зростанню, так і навпаки пригнітити його. Так, задіяна в Україні система мобілізації доходів у розпорядження держави виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб єктів господарювання, призвела до не виправданого вилучення обігових коштів підприємств, виникнення додаткової потреби в кредитних ресурсах. Значні деформації та нестабільність виявлено в розмірах ставок оподаткування, у методології визначення бази та періодів оподаткування. Особливо негативно вплинули на результати господарської діяльності нарахування на фонд оплати праці. Надмірна кількість податкових пільг зумовила необґрунтований перерозподіл ВВП, створила неоднакові економічні умови для господарювання. Усе це призвело до створення значного неофіційного сектора економіки, ухилень від оподаткування, затримки податкових надходжень.

На сьогодні очевидним є й те, що створення ефективної системи доходів — справа дуже складню насамперед потрібна науково обґрунтована політика доходів держави, яка б враховувала сучасне економічне становище в Україні, тому основними принципами побудови системи доходів держави є:

мобілізація доходів до бюджетної системи завдяки впровадженню прямих податків, тобто податків, де об’єктом оподаткування є дохід фізичної особи, земля, майно й капітал;

використання непрямих податків лише у формі акцизів і з метою обмеження споживання окремих видів товарів, можливостей виробника-монополіста в одержанні необґрунтовано високих доходів, а також для оподаткування предметів розкоші, захисту власного виробника;

застосування при оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від виду діяльності та розміру одержуваного прибутку чи доходу;
ліквідація податкових пільг, які сприяють перерозподілу доходів, деформують вартісні показники в економіці й знижують конкурентоспроможність товаровиробників. Пільги можуть надаватися на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою цілі;
надходження повинні бути з багатьох різних джерел;
зростання видатків пропорційно зі зростанням доходів бюджету — це гарантуватиме збалансованість бюджету за будь-яких економічних умов у державі;

— прогнозована й стійка система надходжень, що в сою чергу, потребує застосування економічно вигідних автоматизованих систем збирання статистичної інформації, застосування обчислювальної техніки, сучасних комп’ютерних технологій, створення автоматизованих інформаційних баз і банків даних.

Одним з напрямків підвищення ефективності видатків є скорочення податкових пільг. При зменшенні податкових пільг з’явиться можливість цілеспрямовано використовувати видаткову частину бюджету для підтримки деяких пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку суспільства. Але це скорочення не має бути механічним. Одержання податкових пільг повинне залежати від корисності і важливості того чи іншого виду діяльності.

Важливою умовою рішення проблеми ефективного керування бюджетним дефіцитом повинні стати поділ кредитної і бюджетної системи країни і відповідні зміни функцій Міністерства Фінансів та Національного банку, спрямовані на виключення можливостей автоматичного кредитування державних витрат. У випадку недостачі бюджетних засобів можуть допускатися короткострокові касові кредити для фінансування сезонного коливання доходів.

Створення принципово нового механізму бюджетного фінансування науки, удосконалення державної системи підготовки і перепідготовки кадрів для народного господарства, використання пільгового податкового режиму у реалізації нових видів продукції та інші бюджетні заходи покликані стимулювати наукові відкриття і нові технічні досягнення, скорочувати строки впровадження їх у виробництво, а в кінцевому підсумку — слугувати каталізатором прискорення науково-технічного прогресу.

В Україні, як і в будь-якій іншій країні, питання про зменшення витрат бюджету є досить актуальним. Тому положення Бюджетного кодексу України повинні визначати такий регламент, який би дав змогу забезпечити досягнення ефективних результатів.

Найбільш проблемною ланкою держбюджету є видатки на соціальну сферу. Це пояснюється тим, що такі установи, як школи, інтернати, лікарні не є прибутковими, а витрати на соціальне забезпечення постійно зростають. Але їх все одно не достатньо для оптимального фінансування соціальної сфери. У багатьох випадках, коли ставиться питання про недофінансування державних соціальних зобов’язань, тільки ведуться розмови щодо необхідності згортання(скорочення) або відміни конкретних соціальних програм.

Тому необхідна активізація процесів переорієнтації бюджетної політики на зростання ефективності вітчизняної економіки і створення умов для розширення внутрішнього платоспроможного попиту.

Для ефективного розв’язання всіх взаємозалежних економічних та соціальних проблем Україна повинна переорієнтуватися на модель, яка передбачає розширення повноважень Уряду. Такий підхід вимагає від міністрів особливої відповідальності, тому уряд має оцінювати можливості щодо наймання приватних компаній, надання окремих державних послуг та встановлення індикативного рівня цін на деякі товари та послуги. Також потрібно систематично оцінювати ефективність використання ресурсів, виділених з попередніх бюджетів. Основним недоліком такої діяльності є те, що бюджетні витрати, пов’язані з вибором стратегії конкурентоспроможності, будуть відчутними відразу після її впровадження, тоді як переваги виявляться лише з часом. Але у кінцевому підсумку така політика зменшить вартість товарів і послуг для споживачів, підвищить шанси України на успіх на світовому ринку, забезпечить економічне зростання, зайнятість та добробут, дозволить підвищити життєвий рівень населення

У ринковій економіці бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально-економічних процесів у державі і має важливе значення для соціального напряму. Залежно від особливостей державного устрою, національних традицій, рівня економічного розвитку держави та інших факторів, за рахунок бюджету утримують складові соціальної сфери — науку, культуру, спорт, охорону здоров’я, освіту, надають соціальну допомогу вразливим верствам населення тощо.

Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу.

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Також очевидним є те, що створення ефективної системи доходів — справа дуже складною насамперед потрібна науково обґрунтована політика доходів держави, яка б враховувала сучасне економічне становище в Україні.

Найбільш проблемною ланкою держбюджету є видатки на соціальну сферу. Це пояснюється тим, що такі установи, як школи, інтернати, лікарні не є прибутковими, а витрати на соціальне забезпечення постійно зростають. Для ефективного розв’язання всіх взаємозалежних економічних та соціальних проблем Україна повинна переорієнтуватися на модель, яка передбачає розширення повноважень Уряду. Такий підхід вимагає від міністрів особливої відповідальності, тому уряд має оцінювати можливості щодо наймання приватних компаній, надання окремих державних послуг та встановлення індикативного рівня цін на деякі товари та послуги.

ВИСНОВКИ

Бюджет — складна економічна категорія. Як економічна категорія, державний бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу, та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина новоствореної вартості — національного доходу, розподілюваного і перерозподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

З точки зору перспектив формування бюджету, основною закономірністю відтворення в умовах ринку повинна стати тенденція збільшення фонду нагромадження при розподіленні національного доходу України. Це дозволить здійснити більш ціленаправлену інвестиційну політику, укріпити матеріально-технічну базу виробництва і тим самим збільшити доходну частину державного бюджету України.

Найважливіше призначення бюджету — це створення матеріальної основи для реалізації державою своїх функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через його функції: розподільчу, контролюючу, забезпечення існування держави. В умовах реформування економіки України, пов ¢язаної з функціонуванням різних форм власності, виникає потреба перегляду характеру і змісту бюджетних відносин. На сьогоднішній день виникають труднощі як із формуванням централізованого фонду коштів держави, так і з його використанням. Ці труднощі зумовлені недосконалістю законодавства України, традиційними, застарілими підходами організації бюджетних відносин. У такій ситуації командно-адміністративні методи управління повністю не вдалося усунути, а нові перебувають на стадії становлення. Зумовлено це повільним процесом реформування системи власності, що докорінно впливає на зміст розподільного і перерозподільного процесів в Україні.

Економічне оновлення об єктивно потребує зміцнення державного бюджету як основного важеля ефективного розвитку господарства країни, що прагне до соціально орієнтованої економіки. Акумуляція у бюджетній системі значних грошових фондів створює можливість для забезпечення рівномірного розвитку економіки та культури на усій території країни. Бюджет є могутнім інструментом державного управління.

Значення державного бюджету обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджено в ньому. В безпосередньому взаємозв’язку з бюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи.

Наявність бюджету створює можливість для маневрування при розподілі коштів на потреби суспільства з урахуванням їхньої пріоритетності протягом певного проміжку часу.

У майбутньому роль державного бюджету у соціальних процесах зростатиме. Обумовлено це тим, що саме бюджетні кошти у сукупності з позабюджетними фондами є фінансовим підґрунтям для здійснення соціальних перетворень, переходу на новий рівень соціального обслуговування населення. Крім того, державний бюджет покликаний нівелювати соціальні наслідки розшарування громадян за їхніми матеріальними статками, о викликано переходом до ринкових умов господарювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Конституція України від 28.06.1996 № 254/96-ВР, зі змін. і допов. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : <#»justify»> ДОДАТКИ

Додаток А, Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. №11 із змінами внесеними наказом Мінфіну від 19.09.2011 р. N 1167 від 28.12.2012 р. N 1448

КодНайменування0100Загальнодержавні функції0110Вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, фінансова та зовнішньополітична діяльність0111Вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування0112Фінансова та фіскальна діяльність0113Зовнішньополітична діяльність0120Економічна допомога зарубіжним країнам0130Інші загальні функції державного управління0131Управління системою державної служби0132Загальнодержавне планування та статистика0133Інша діяльність у сфері державного управління0140Позицію виключено0150Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері державного управління0160Проведення виборів та референдумів0170Обслуговування боргу0171Позицію виключено0172Позицію виключено0180Міжбюджетні трансферти0200Оборона0210Військова оборона0220Цивільна оборона0230Військова допомога зарубіжним країнам0240Військова освіта0250Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері оборони0260Інша діяльність у сфері оборони0300Громадський порядок, безпека та судова влада0310Діяльність із забезпечення громадського порядку, боротьба із злочинністю та охорона державного кордону0320Протипожежний захист та рятування0330Судова влада0340Кримінально-виконавча система та виправні заходи0350Діяльність у сфері безпеки держави0360Нагляд за додержанням законів та представницькі функції в суді0370Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади0380Інша діяльність у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади0400Економічна діяльність0410Загальна економічна, торговельна та трудова діяльність0411Загальна економічна та торговельна діяльність0412Регулювання трудових відносин0420Сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство0421Сільське господарство0422Лісове господарство та мисливство0423Рибне господарство0430Паливно-енергетичний комплекс0431Вугільна галузь та інші галузі з видобутку твердого палива0432Нафтогазова галузь0433Електроенергетична галузь0434Інші галузі паливно-енергетичного комплексу0440Інша промисловість та будівництво0441Промисловість з видобутку рудних та нерудних корисних копалин0442Обробна промисловість0443Будівництво0444Відтворення мінерально-сировинної бази0450Транспорт0451Автомобільний транспорт0452Водний транспорт0453Залізничний транспорт0454Повітряний транспорт0455Трубопровідний та інший транспорт0456Дорожнє господарство0460Зв’язок, телекомунікації та інформатика0470Інші галузі економіки0471Позицію виключено0472Позицію виключено0473Позицію виключено0480Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки в галузях економіки0481Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері економічної, торговельної та трудової діяльності0482Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері сільського господарства, лісового господарства та мисливства, рибного господарства0483Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері паливно-енергетичного комплексу0484Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки в інших галузях промисловості та будівництві0485Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері транспорту0486Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері зв’язку, телекомунікації та інформатики0487Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки в інших галузях економіки0490Інша економічна діяльність0500Охорона навколишнього природного середовища0510Запобігання та ліквідація забруднення навколишнього природного середовища0511Охорона та раціональне використання природних ресурсів0512Утилізація відходів0513Ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища0520Збереження природно-заповідного фонду0530Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері охорони навколишнього природного середовища0540Інша діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища0600Житлово-комунальне господарство0610Житлове господарство0620Комунальне господарство0630Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері житлово-комунального господарства0640Інша діяльність у сфері житлово-комунального господарства0700Охорона здоров’я0710Медична продукція та обладнання0720Поліклініки і амбулаторії, швидка та невідкладна допомога0721Поліклініки загального профілю та амбулаторії0722Спеціалізовані та стоматологічні поліклініки0723Позицію виключено0724Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги0725Фельдшерсько-акушерські пункти0726Центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги0730Лікарні та санаторно-курортні заклади0731Лікарні загального профілю0732Спеціалізовані лікарні та інші спеціалізовані заклади0733Перинатальні центри, пологові будинки0734Санаторно-курортні заклади0740Санітарно-профілактичні та протиепідемічні заходи і заклади0750Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері охорони здоров’я0760Інша діяльність у сфері охорони здоров’я0761Будинки дитини0762Станції переливання крові0763Інші заклади та заходи у сфері охорони здоров’я0800Духовний та фізичний розвиток0810Фізична культура і спорт0820Культура та мистецтво0821Театри0822Художні колективи, концертні і циркові організації0823Кінематографія0824Бібліотеки, музеї і виставки0824Позицію виключено0825Позицію виключено0826Позицію виключено0827Заповідники0828Клубні заклади0829Інші заходи і заклади в галузі культури та мистецтва, творчі спілки0830Засоби масової інформації0831Позицію виключено0832Позицію виключено0833Позицію виключено0834Позицію виключено0840Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері духовного та фізичного розвитку0850Інша діяльність у сфері духовного та фізичного розвитку та інформації0900Освіта0910Дошкільна освіта0920Загальна середня освіта0921Загальноосвітні навчальні заклади0922Загальноосвітні спеціалізовані та спеціальні школи-інтернати0923Позицію виключено0930Професійно-технічна освіта0940Вища освіта0941Вищі навчальні заклади I і II рівнів акредитації0942Вищі навчальні заклади III і IV рівнів акредитації0950Післядипломна освіта0960Позашкільна освіта та заходи із позашкільної роботи з дітьми0970Програми матеріального забезпечення навчальних закладів0980Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері освіти0990Інші заклади та заходи у сфері освіти1000Соціальний захист та соціальне забезпечення1010Соціальний захист на випадок непрацездатності1020Соціальний захист пенсіонерів1030Соціальний захист ветеранів війни та праці1040Соціальний захист сім’ї, дітей та молоді1050Соціальний захист безробітних1060Допомога у вирішенні житлового питання1061Позицію виключено1062Позицію виключено1070Соціальний захист інших категорій населення1080Фундаментальні та прикладні дослідження і розробки у сфері соціального захисту1090Інша діяльність у сфері соціального захисту

Додаток Б, Економічна класифікація видатків бюджету

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. №11 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.12.2011 N 1738) із змінами внесеними наказом Мінфіну від 23.05.2012 р. N 595, від 22.08.2012 р. N 937

КодНайменування2000Поточні видатки2100Оплата праці і нарахування на заробітну плату2110Оплата праці2111Заробітна плата2112Грошове забезпечення військовослужбовців2120Нарахування на оплату праці2200Використання товарів і послуг2210Предмети, матеріали, обладнання та інвентар2220Медикаменти та перев’язувальні матеріали2230Продукти харчування2240Оплата послуг (крім комунальних)2250Видатки на відрядження2260Видатки та заходи спеціального призначення2270Оплата комунальних послуг та енергоносіїв2271Оплата теплопостачання2272Оплата водопостачання та водовідведення2273Оплата електроенергії2274Оплата природного газу2275Оплата інших енергоносіїв2280Дослідження і розробки, окремі заходи по реалізації державних (регіональних) программ2281Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) программ2282Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку2400Обслуговування боргових зобов’язань2410Обслуговування внутрішніх боргових зобов’язань2420Обслуговування зовнішніх боргових зобов’язань2600Поточні трансферти2610Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)2620Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів2630Поточні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям2700Соціальне забезпечення2710Виплата пенсій і допомоги2720Стипендії2730Інші виплати населенню2800Інші поточні видатки2900Позицію виключено3000Капітальні видатки3100Придбання основного капіталу3110Придбання обладнання і предметів довгострокового користування3120Капітальне будівництво (придбання)3121Капітальне будівництво (придбання) житла3122Капітальне будівництво (придбання) інших об’єктів3130Капітальний ремонт3131Капітальний ремонт житлового фонду (приміщень)3132Капітальний ремонт інших об’єктів3140Реконструкція та реставрація3141Реконструкція житлового фонду (приміщень)3142Реконструкція та реставрація інших об’єктів3143Реставрація пам’яток культури, історії та архітектури3150Створення державних запасів і резервів3160Придбання землі та нематеріальних активів3200Капітальні трансферти3210Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)3220Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів3230Капітальні трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям3240Капітальні трансферти населенню9000Нерозподілені видатки

Додаток В, Відомча класифікація видатків та кредитування державного бюджету

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Мінфіну від 14.01.2011 р. №11 із змінами внесеними наказами Мінфіну від 26.05.2011 р. N 643, від 29.12.2011 р. N 1813, від 19.04.2012 р. N 484

КодНайменування11Апарат Верховної Ради України30Державне управління справами41Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України50Державна судова адміністрація України60Верховний Суд України65Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ70Вищий господарський суд України75Вищий адміністративний суд України80Конституційний Суд України90Генеральна прокуратура України100Міністерство внутрішніх справ України110Міністерство енергетики та вугільної промисловості України120Міністерство економічного розвитку і торгівлі України121Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (загальнодержавні витрати)140Міністерство закордонних справ України170Державний комітет телебачення і радіомовлення України180Міністерство культури України181Міністерство культури України (загальнодержавні витрати)190Державне агентство лісових ресурсів України210Міністерство оборони України220Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України221Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (загальнодержавні витрати)230Міністерство охорони здоров’я України231Міністерство охорони здоров’я України (загальнодержавні витрати)240Міністерство екології та природних ресурсів України250Міністерство соціальної політики України251Міністерство соціальної політики України (загальнодержавні витрати)260Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном275Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України276Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (загальнодержавні витрати)280Міністерство аграрної політики та продовольства України300Позицію виключено310Міністерство інфраструктури України311Державне агентство автомобільних доріг України313Державне агентство автомобільних доріг України (загальнодержавні витрати)320Міністерство надзвичайних ситуацій України321Міністерство надзвичайних ситуацій України (загальнодержавні витрати)350Міністерство фінансів України351Міністерство фінансів України (загальнодержавні витрати)360Міністерство юстиції України503Позицію виключено512Позицію виключено527Державна інспекція ядерного регулювання України534Адміністрація Державної прикордонної служби України549Позицію виключено550Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг553Позицію виключено555Державна служба України з контролю за наркотиками556Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації596Головне управління розвідки Міністерства оборони України598Вища рада юстиції599Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини601Антимонопольний комітет України607Позицію виключено611Позицію виключено612Національне агентство України з питань державної служби615Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку617Позицію виключено630Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України635Державне агентство екологічних інвестицій України636Позицію виключено637Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики638Державне космічне агентство України644Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення645Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг650Рада національної безпеки і оборони України651Рахункова палата652Служба безпеки України654Національна академія наук України655Національна академія педагогічних наук України656Національна академія медичних наук України657Національна академія мистецтв України658Національна академія правових наук України659Національна академія аграрних наук України660Управління державної охорони України661Фонд державного майна України662Служба зовнішньої розвідки України664Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації665Позицію виключено665Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів673Центральна виборча комісія674Центральна виборча комісія (загальнодержавні витрати)680Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»771Рада міністрів Автономної Республіки Крим772Вінницька обласна державна адміністрація773Волинська обласна державна адміністрація774Дніпропетровська обласна державна адміністрація775Донецька обласна державна адміністрація776Житомирська обласна державна адміністрація777Закарпатська обласна державна адміністрація778Запорізька обласна державна адміністрація779Івано-Франківська обласна державна адміністрація780Київська обласна державна адміністрація781Кіровоградська обласна державна адміністрація782Луганська обласна державна адміністрація783Львівська обласна державна адміністрація784Миколаївська обласна державна адміністрація785Одеська обласна державна адміністрація786Полтавська обласна державна адміністрація787Рівненська обласна державна адміністрація788Сумська обласна державна адміністрація789Тернопільська обласна державна адміністрація790Харківська обласна державна адміністрація791Херсонська обласна державна адміністрація792Хмельницька обласна державна адміністрація793Черкаська обласна державна адміністрація794Чернівецька обласна державна адміністрація795Чернігівська обласна державна адміністрація797Севастопольська міська державна адміністрація868Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

Додаток Д, Звіт про виконання дохідної частини Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

ПОКАЗ НИКИ200820092010План на рік з урахуванням внесених змінВиконаноПлан на рік з урахуванням внесених змінВиконаноПлан на рік з урахуванням внесених змінВиконано1234567Податкові надходження171 669 572 029,00167 883 445 232,25178 675 793 574,00148 915 639 960,66174 357 166 165,00166 872 190 118,95Податок на прибуток підприємств42 259 457 585,0047 456 339 574,1642 332 296 867,0032 569 802 512,0940 110 732 385,0039 969 208 780,23Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів2 815 932 000,002 369 910 901,523 196 366 200,002 624 376 207,913 904 401 800,002 928 855 170,04Податок на додану вартість99 292 722 384,0092 082 618 591,2197 642 994 107,0084 596 655 849,0590 692 502 300,0086 315 915 750,02Акцизний податок13 706 245 400,0012 677 958 178,0223 649 381 400,0021 274 550 936,8529 716 000 000,0027 620 701 407,52Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції12 593 300 660,0012 302 635 143,1310 897 177 000,006 929 286 287,258 976 576 680,009 071 895 851,85Інші податки418 000 000,00418 707 399,20508 000 000,00461 071 691,41561 833 000,00599 855 951,29Неподаткові надходження51 955 838 776,0752 854 202 480,5163 836 807 485,1950 676 764 215,6965 518 169 835,7865 067 725 207,19Доходи від власності та підприємницької діяльності18 758 562 170,0021 410 822 884,8826 539 185 790,0016 146 121 552,9325 560 149 200,0029 700 570 059,16Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності2 008 440 700,001 987 382 207,551 557 895 361,001 632 542 354,821 731 246 700,001 638 841 072,59Власні надходження бюджетних установ16 559 277 504,0715 201 244 216,5222 659 392 443,1920 565 127 149,9923 723 535 139,7822 078 577 761,50Інші неподаткові надходження14 629 558 402,0014 254 753 171,5613 080 333 891,0012 332 973 157,9514 503 238 796,0011 649 736 313,94Доходи від операцій з капіталом6 168 853 409,002 125 318 857,242 548 820 258,001 060 057 301,98785 917 000,00586 957 022,62Разом доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)230 746 935 168,07224 020 910 380,98246 382 498 355,19201 931 320 249,81241 887 291 032,78233 990 485 155,85Офіційні трансферти7 888 717 140,117 701 978 140,568 942 648 231,127 769 008 798,347 364 291 780,916 624 755 924,75ВСЬОГО ДОХОДІВ238 635 652 308,18231 722 888 521,54255 325 146 586,31209 700 329 048,15249 251 582 813,69240 615 241 080,60

ПОКАЗНИКИ20112012План на рік з урахуванням внесених змінВиконаноПлан на рік з урахуванням внесених змінВиконано1891011Податкові надходження257 064 635 800,00261 604 990 960,10311 154 027 100,00274 715 185 064,05Податок на прибуток підприємств47 563 588 300,0054 739 436 810,0158 236 909 900,0055 349 745 517,81Збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів1 828 109 100,001 907 374 684,292 195 149 900,002 293 246 672,77Податок на додану вартість128 457 495 600,00130 093 753 246,15164 125 559 400,00138 826 824 070,86Акцизний податок36 784 900 000,0030 011 181 487,8641 723 000 000,0037 185 693 280,42Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції12 411 676 000,0011 774 036 184,4213 092 056 000,0013 186 515 615,19Інші податки2 445 186 100,002 774 155 249,093 130 446 000,003 192 548 011,64Неподаткові надходження51 880 038 136,0349 087 801 297,9067 447 211 093,9868 287 617 316,13Доходи від власності та підприємницької діяльності16 024 789 400,0017 260 225 164,4128 541 218 249,0032 200 473 863,01Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності2 220 088 745,002 553 281 388,156 257 415 987,005 435 852 656,84Власні надходження бюджетних установ26 500 949 376,0323 256 879 881,8625 439 529 670,9824 701 173 777,60Інші неподаткові надходження7 134 210 615,006 017 414 863,487 209 047 187,005 950 117 018,68Доходи від операцій з капіталом636 154 800,00517 689 560,542 064 017 300,001 231 443 645,99Разом доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)310 646 916 436,03311 898 230 833,99381 614 091 348,98344 711 445 095,78Офіційні трансферти2 784 965 306,822 718 642 077,491 423 510 043,711 342 517 143,60ВСЬОГО ДОХОДІВ313 431 881 742,85314 616 872 911,48383 037 601 392,69346 053 962 239,38

Додаток Е, Звіт про виконання видаткової частини Державного бюджету України за 2008-2012 рр.

ПОКАЗНИКИ200820092010План на рікВиконаноПлан на рікВиконаноПлан на рікВиконано1234567Загальнодержавні функції29 160 883 504,4021 769 481 745,5837 511 288 802,0624 850 408 320,4535 783 914 159,8934 694 288 973,84Оборона12 226 072 772,7711 732 966 264,6012 991 290 314,549 663 303 883,5013 591 649 370,8911 347 141 933,52Громадський порядок, безпека та судова влада25 698 283 070,3424 871 128 223,8325 235 820 666,4124 159 219 052,6029 297 621 738,6128 570 699 616,87Економічна діяльність42 931 916 371,0738 693 045 558,7051 339 012 717,7433 294 325 504,5741 647 931 933,2036 029 956 979,64Охорона навколишнього природного середовища2 439 829 974,762 230 171 502,512 158 234 658,971 824 302 634,236 072 460 107,332 292 657 817,97Житлово-комунальне господарство1 118 963 542,78443 970 476,90397 284 621,22270 628 995,091 021 927 536,38844 406 823,36Охорона здоров’я7 974 370 181,837 365 508 325,698 042 294 417,197 534 954 677,819 048 320 860,228 759 021 422,91Духовний та фізичний розвиток3 175 709 850,152 917 600 089,323 508 700 497,653 216 723 170,275 398 567 711,575 165 528 060,53Освіта22 641 391 499,8121 554 274 162,5225 792 828 378,1523 925 679 374,4230 579 675 519,7028 807 530 050,97Соціальний захист та соціальне забезпечення52 467 428 409,2750 798 307 292,7453 908 823 745,3851 517 561 860,4871 018 181 760,9069 311 309 032,27РАЗОМ199 834 849 177,18182 376 453 642,39220 885 578 819,31180 257 107 473,42243 460 250 698,69225 822 540 711,88Міжбюджетні трансферти63 520 929 339,0059 113 623 050,4463 563 839 786,0062 180 110 012,3781 324 890 458,0077 766 207 617,52ВСЬОГО263 355 778 516,18241 490 076 692,83284 449 418 605,31242 437 217 485,79324 785 141 156,69303 588 748 329,40

ПОКАЗНИКИ20112012План на рікВиконаноПлан на рікВиконано1891011Загальнодержавні функції41 198 362 729,3339 996 569 927,2246 148 392 358,7644 010 670 558,76Оборона14 467 355 221,3113 241 081 289,8917 374 096 690,3914 485 725 517,46Громадський порядок, безпека та судова влада33 306 854 017,1832 415 279 547,6738 160 825 061,0136 469 762 844,11Економічна діяльність54 160 925 491,3744 771 575 460,2959 461 866 710,7449 396 037 960,14Охорона навколишнього природного середовища4 631 204 599,733 008 426 721,797 781 639 088,724 135 427 073,66Житлово-комунальне господарство1 200 049 763,05324 248 740,61785 765 060,96379 647 228,54Охорона здоров’я10 922 888 926,0610 223 863 091,1612 520 571 803,1711 358 497 275,21Духовний та фізичний розвиток4 142 967 090,123 830 423 549,786 441 597 440,195 488 472 645,08Освіта29 277 087 352,7427 232 746 629,9632 494 080 516,1130 243 233 786,75Соціальний захист та соціальне забезпечення64 366 669 022,9663 540 220 770,5877 446 520 743,6475 254 427 069,37РАЗОМ257 674 364 213,85238 584 435 728,95298 615 355 473,69271 221 901 959,08Міжбюджетні трансферти96 516 270 816,0094 875 022 318,55128 425 339 863,00124 459 624 312,71ВСЬОГО354 190 635 029,85333 459 458 047,50427 040 695 336,69395 681 526 271,79

Примеры похожих учебных работ

Видатки місцевих бюджетів

... місцевого бюджету в соціально-економічному розвитку територій і розробці основних направлень її реформування. Метою магістерської роботи є визначення економічного змісту видатків місцевих бюджетів, їх склад та структуру та роль в соціально ...

Державний бюджет його структура та шляхи збалансування

... призначення. Так, у різні роки до Державного бюджету входили Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації ... зовнішньополітична діяльність; обслуговування державного боргу; інші видатки. Доходи бюджету за методами їх мобілізації поділяються на дві ...

Бюджетна система України

... являє собою організацію та принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Водночас Бюджетний кодекс України не містить визначення бюджетного устрою. Бюджетна система України являє ...

Державний бюджет як основний фінансовий план держави

... взаємопогодженість дій всіх ланок бюджетної системи. За своєю формою бюджет - це основний фінансовий план, баланс доходів та видатків держави. За характером - це документ, що затверджується щорічно і має ...

Система і методи формування доходів бюджету

... політики. В цілому удосконалення податкової політики повинно йти по трьох напрямах: фінансовому, через формування доходу бюджету; ... до ще більшої дестабілізації економіки. Західні методи податкової політики відпрацьовувалися десятками й сотнями ...